Жила-була дівчинка на ім’я Маша. Одного разу їй приснився чудернацький сон: до неї підійшов незнайомий хлопчик, лагідно усміхнувся й промовив:— Тепер ми друзі назавжди.Після цих слів він просто розвернувся й пішов, залишивши по собі дивне тепло. Прокинувшись, Маша навіть не звернула уваги на цей сон — посміхнулася, потягнулась, встала з ліжка… і забула.Швидко зібравшись, вона рушила до школи. Там її чекала несподіванка — вчителька повідомила, що сьогодні у класі з’явиться новенький учень.— Знайомтеся, діти, — сказала вчителька. — Це Єгор.У дверях з’явився хлопець. І щойно він переступив поріг, Маша ніби застигла на місці. Її очі округлились, серце забилось швидше, а думки закрутились, мов вихор. Це був той самий хлопець зі сну! Його усмішка, очі, навіть постава — усе було таким знайомим.— Що сталося? — допитувалась її подруга Сніжанна. — Чому ти така? Ти його знаєш? Ви знайомі? Він твій друг?Маша заперечно похитала головою:— Ні… Просто… Нічого.Вона вирішила, що це просто дивний збіг. Хіба мало людей схожих один на одного?Після уроків Маша повернулася додому. Її не полишала думка про той сон. Вона взяла свій улюблений блокнот, у якому зберігала всі свої малюнки, і почала вимальовувати сюжет сну. Вона була надзвичайно талановитою художницею: її малюнки прикрашали кімнати друзів, були подарунками на свята, а деякі навіть продавалися на базарі.На папері з'являлися ніжні кольори, плавні лінії, образи зі сну… І ось, серед фантастичних образів знову з'явився він — той самий хлопчик. Єгор.