Ще про війну

— А скажи, — потягнувся я за бокалом, — от твоя, особиста думка: визволили наші діди Німеччину чи ні, — я гикнув, — у тім сорок п'ятому?

— Німці розв'язали терор. Це факт. Війна на знищення та Освенцим — їхніх рук справа, — заговорив Раницький, упершись очима в стелю. — Та й узагалі, альтернативою визволенню від Гітлера виявилася б перемога Гітлера. І тут двох думок існувати не може, якщо чесно. Третій райх — це галерея злих духів, танець мерців і шабаш відьом. І його осіняло не грозове високе небо Ріхарда Вагнера, а бетонна стеля німецького бункера.

— Круто.

— Тупо, — усміхнувся він удавано. — Уся історія наша — безперервна різанина, де часом трапляється мир. Франклін Рузвельт у квітні 1945 говорив про те, що більше за край тієї великої війни люди чекали краю всім війнам. Аби раз і назавжди покласти кінець цим брутальним, нелюдським і глибоко непрактичним, як він висловився, методам подолання міжурядових дурощів.

— Рузвельт, — усміхнувся й я, — і сам не дожив до миру…

— Це правда, — відмахнувся Раницький. — Але саме тоді, у сорок п'ятому, коли війна в Європі наближалася до завершення, на просторах Східної Азії ще багато місяців застосовували новітні знаряддя масових убивств. Аби досягти миру примусом…

Раницький мов не міг заспокоїтися. Він схопився зі свого місця, затрусив кулаками над головою й раптом перейшов майже на шепіт:

— І тільки тінь атомного винищення зуміла на пів століття вгамувати Захід і Схід. Вона ж і породила «холодну війну», загнавши на її поля всі світові конфлікти. Але, на диво, і «холодну війну», виявилося, можна перемогти. І великі війни відійшли в минуле.

— Канули, — поправив я Раницького.

— Так. Але, — Раницький знову присів, наповнив бокали з нової пляшки, сьорбнув, — тим не менш у світі, Саша, вирує ще багато «дрібних» воєн. І насамперед найжахливіших — громадянських. Після так званого закінчення «холодної війни» на землі тільки до 2000 року, зауваж, сталося сорок дві нові війни. З них тридцять три зафіксували в 1999-му. Якраз напередодні нового тисячоліття…

— А як же мистецтво?

— Безсиле протистояти злу.