73. Другий запис

Випробувальний відсік готували три дні. Капітан Кассіан наглядав лише за земною частиною робіт; на решту мав стільки ж прав, скільки будь-який запрошений представник. Це виявилося корисним. Коли він не міг пришвидшити процедуру наказом, доводилося слухати, чому вона існує.

Ратдамський інженер вимагав огляду стінного живлення. Місцеві запевняли, що відсік відокремлений. Інженер відкрив стару схему й показав додаткову лінію для аварійного обігріву. Її не використовували багато років, але ніхто не від’єднав.

— Якщо вимкнути її, буде холодно, — сказав черговий.

— Тоді вдягнемося тепліше.

Ілай, який стояв поруч у м’якій накидці, негайно підтримав цю пропозицію. Відсік від’єднали. Поставили переносне живлення, два незалежні реєстратори й просту механічну мітку, яка мала показати, чи відкривали коробку з пластиною між перевірками.

Зв’язківиця Ешлі Денмар принесла запечатаний носій із Землі. Доктор Лев Арден надіслав сирі виміри першого польоту та пояснення, які відхилення вже відтворили в лабораторії. Звичайна обробка справді створювала частину тривожних повторів. Ці ділянки позначили окремо, щоб не захопитися ними знову.

— Гарна новина, — сказав капітан.

— Зменшилася кількість загадок, — погодилась Ешлі.

— І кількість способів помилитися. Не завжди те саме.

Перший цикл нічого не дав. Стенд розпізнав пластину, запросив відсутній парний вузол і завершив роботу. Другий цикл повторив його. На третьому земний записувач спіймав короткий зайвий імпульс.

Ілай підвів голову, але ратдам одразу попросив не торкатися обладнання. Вони зупинили цикл, зберегли стан, перевірили переносне живлення. Імпульс збігся з перемиканням температурного регулятора.

— Ось вам ще одна давня таємниця, — сказала Ешлі, показуючи на обігрівач.

Капітан усміхнувся. Напруга в кімнаті спала. Вони поїли просто біля дверей: густої юшки з місцевих коренів, земних сухих хлібців, які дивовижно добре вбирали її смак. Ратдам дістав власний контейнер, але попросив крихту хлібця для майбутнього аналізу сумісності. Ілай дав цілий.

Повернувшись до роботи, інженер змінив порядок тестів так, щоб обігрівач спрацьовував у випадковий момент. Ешлі стежила за годинниками. Капітан записував умови вручну; його почерк ставав гіршим у холоді, і він кілька разів перепитував числа.

До кінця зміни вдалося встановити тільки те, що стара пластина пасивна. Вона не передавала нічого за межі стенда й не містила доступного джерела енергії. Її будова могла змушувати сумісний пристрій обирати певний службовий режим. Як ключ, який нічого не знає про двері.

Ратдам закрив коробку. Ілай потягнувся й попросив дозволу повернутися до звичайної навігації, де принаймні зорі погоджувалися бути зорями.

Незвичайний результат прийшов наступного дня з іншого місця.

Портова служба зафіксувала на старому зовнішньому повторювачі коротку спробу службового звернення. Вона не збігалася за часом із тестом і не могла бути його прямою відповіддю: повторювач стояв далеко, а робочий відсік не мав каналу назовні. Оператор спершу записав подію як збій спадкового обладнання. Потім побачив оголошення про дослідження старих протоколів і переслав копію.

Капітан Кассіан наказів портові не віддавав. Він попросив Румі Сая зберегти первинний носій і не перезапускати пристрій до огляду. Координатор погодив тільки перше; залишити повторювач у невідомому стані без резерву він не міг. Його обійшли іншою лінією, а стару вимкнули при двох свідках.

У записі знайшли той самий рідкісний порядок звернень, тепер довший. Після нього йшло поле, схоже на запит про зміну списку вузлів; одне підтвердження дозволяло звернення до наступної позначки. Архівістка вписала у висновок: «Ймовірна залежність допусків. Призначення не встановлено». Вона звірила рядок із первинним записом і попросила Ілая показати, які перестановки витримує послідовність.

— Хтось спостерігає за нами? — запитала Ешлі.

Ілай відповів не одразу.

— Хтось або щось використало старий порядок. Це все. Можливо, автоматична перевірка, яку ми раніше не вміли впізнати.

— А могла початися раніше за появу Землі?

— Потрібні старі записи.

Вони отримали їх не всі. Частину порт зберігав надто недовго. Один сусідній вузол уже замінили, інший перебував у приватному користуванні й вимагав окремого дозволу. У документах не було лиходія, який усе стер; була звичайна нерівність архівів. Саме вона й залишала найбільше місця для страху.

Кассіан підготував дві доповіді: технічну й коротку відкриту. В обох написали, що подія не пов’язана доведеними даними з убивством гетьмана. Полковник Богун отримав копію, але не включив її до обвинувачення. Чужа невідомість не мала замінювати докази проти конкретних людей.

Увечері Сеййа прийшла забрати свій каталог. Її ліани знову були вільні; тонкий пагін лежав уздовж передпліччя.

— Ви не хочете назвати це перемогою, капітане?

— Ми навчилися ставити одне точніше запитання.

— Для початку досить.

Кассіан дивився на схему вимкненого повторювача. Журнал зберіг порядок звернень, але обривався раніше за джерело першого дозволу. Він додав до запиту на зовнішні записи ще один пункт: перевірити попередню ланку, навіть якщо вона не користувалася жодним із чинних маршрутів.