60. Коріння в чужому саду

Людська бригада не прийшла до ссаввського розплідника в понеділок. Напередодні її керівник повідомив про тимчасове припинення роботи: родини вимагали додаткових гарантій, а дім-замовник не погодив нові страхові умови. У повідомленні не було згадки про Землю. Проте троє працівників уже подали заявки на майбутній від’їзд, і тепер усі говорили саме про них.

Сеййа приїхала до нижньої галереї, де незавершений людський контур залишався відкритим серед живої тканини. Ссаввські інженери могли підтримувати оболонку, але не мали права самостійно завершити роботу за чужим проєктом. Частину вузлів вони розуміли чудово, частину — лише в межах переданих креслень. Відсутні люди тримали у своїх руках не тільки інструменти, а й пам’ять про зміни, яких не встигли вписати в документацію.

Начальниця відділення запропонувала зняти людський контур повністю й установити місцеву заміну. Це коштувало б дорого, погіршило характеристики й відкинуло роботу на місяці, але принаймні дозволяло більше нікого не просити.

— Ось цього я й боюся, — сказала радниця. — Що нам стане приємніше втратити місяці, ніж залежати одне від одного.

— Мені не приємно. Я відповідаю за оболонку. Вона не чекатиме, доки люди визначаться, де їхній справжній дім.

Сеййа пішла до керівника людської бригади. Він прийняв її вдома, у вузькій кімнаті над майстернею. На столі лежали навчальні речі двох дітей, поруч — документи про прострочену оплату. Його дружина не запропонувала гості напою. Радниця не знала, забула вона чи зробила це навмисне, й уперше за багато років сама не захотіла з’ясовувати.

— Ви називаєте нас тими, хто тікає, — сказав керівник. — А нам три тижні не платять повністю. Коли ми просимо гроші, відповідають про спільну відповідальність.

— Я знаю про затримку. Саме тому прийшла.

— Ви знаєте, що в нас теж є родини?

Питання було образливе, і він це розумів. Проте не перепросив. Сеййа змусила себе не відповідати так само.

Вони розклали договори. Частину коштів затримали через інкські гарантії, частину — через незавершений етап, який не могли завершити без матеріалу з Плаю. Людська бригада не була причиною всіх затримок, але саме її підписи стояли наприкінці ланцюга. Дім-замовник користувався цим, щоб не визнавати власного збитку.

Радниця пообіцяла домогтися окремої оплати виконаних робіт. Керівник попросив не обіцяти. Він уже чув це двічі.

— Що ви готові зробити до рішення? — запитала вона.

— Забрати наш інструмент і передати перелік небезпечних місць. Більше нічого.

Сеййа відчула, як стискаються пальці. Їй хотілося нагадати про роки спільної роботи, про людських пацієнтів, яких лікуватимуть на майбутньому судні. Вона не зробила цього. Людина перед нею вже знала все це й усе одно поставила межу.

На наступній нараді старша берегиня підтримала аварійну оплату. Перший хранитель людських домів погодився, але зажадав перевірити весь порядок взаємних розрахунків. Дім-замовник попередив, що тоді припинить ще два проєкти. Суперечка затягнулася на тиждень.

За цей час нижня ділянка оболонки почала відторгати тимчасове кріплення. Інженери зняли його, втратили частину тканини й перенесли термін здачі. Начальниця відділення вимагала визнати, що очікування бригади було помилкою. Сеййа не могла довести протилежне.

Гроші зрештою виплатили. Повернулося дев’ятеро працівників із дванадцяти. Один захворів, двоє прийняли іншу роботу. Заяви на земну поїздку не скасував ніхто.

У перший день людський керівник і ссаввська начальниця розмовляли тільки через робочі записи. Вона не хотіла знову залежати від його усного пояснення. Він не хотів, щоб кожне зауваження сприймали як приховану погрозу піти. Працівники наслідували їх, і знайома галерея наповнилася незвично довгими паузами.

Сеййа принесла їжу для всієї зміни. Частина сіла разом, частина взяла порції до робочих місць. На спільній опорі залишилося три вільні місця; радниця поставила там закриті місткості для тих, хто ще працював.

Людський працівник притримав місткість для ссаввської колеги. Та подякувала й попросила знову перевірити стикувальну позначку. Вони звірили її разом, після чого кожен заніс результат до власного журналу.

У звіті Сеййа вказала поновлену роботу й втрату тканини. Секретар попросив підтвердити готовність зміни до спільного приймання. Вона покликала обох керівників; вони погодили окремі огляди, але жоден не хотів ставити останній підпис.

До кінця дня поле приймання лишилося порожнім. Завершений контур довелося перевести на тимчасове живлення, і на ранок знову замовили чергову бригаду.