51. Чужі копії

Відмова гніздових майстерень від частини поставок відгукнулася далеко за межами Плаю. У Гармонії на верфях затримувалися людські екіпажі, у Бойовому Союзі перераховували строки випробувань. Інкські перевізники підвищили застави для рейсів, які могли застрягти посеред чужої суперечки. Кожен називав свої рішення тимчасовими, але люди вже втрачали заробіток.

Радниця Сеййа повернулася на Мас-Ланту з дорученням утримати спільні програми. На зустріч із Тарром вона прийшла раніше й застала ррейна біля панорамного вікна. Унизу дрібні транспортні капсули розходилися між секторами, ніби нічого не сталося.

— У вашому гнізді є хтось, кому потрібні наші регенеративні матеріали? — запитала вона.

— Є.

— У наших містах є будівлі на ваших силових вузлах. Мені не подобається, що доводиться нагадувати про це дорослим.

Тарр повільно повернув голову.

— Мені теж. Але коли твоїх дітей перевіряють на вулиці через їхню луску, дорослість коштує дорожче.

Ссаввка нічого не відповіла одразу. Потім вони сіли й почали складати перелік вантажів, які не можна зупиняти навіть під час політичної кризи. Ліки опинилися першими. Потім їжа, комплектувальні до життєзабезпечення, навчальні матеріали. Обидва знали, що сам перелік не поверне довіру, але наступного ранку чийсь хворий родич принаймні дочекається допомоги.

Наукова радниця Іш-Чель Накум тим часом звіряла документи Східної платформи. Їй надіслали витяг, за яким Бойовий Союз дозволив певний режим роботи. Дослідниця пам’ятала, що відмовила в ньому. Знайшла оригінал у своєму реєстрі й побачила: застереження в кінці зникло, а номер додатка лишився тим самим.

— Це вже не різниця тлумачень, — сказала вона Керр-Атові.

Ратдам нахилився до екрана. Зроблені на Плаї копії справді проходили через гніздове управління. Але подібний спосіб скорочення трапився й у старішій справі про втрату навчального корабля. Серед загиблих був середній син Тараса V.

Дослідниця відсунула другу справу, наче вона могла обпекти руку.

— Не надсилатимемо висновку. Надішлемо обидва оригінали й опис відмінностей. Нехай перевірять, хто робив копії.

В інкській системі реєстраторка Амая Кінту виконувала інший запит: шукала гарантії, під які перевозили змінні вузли для платформи. Родинний торговий дім, пов’язаний із гніздом Векра, справді отримував платежі. Цей факт уже гуляв у повідомленнях як підтвердження змови ррейнів. Амая відкрила зворотні проводки й побачила, що дім пересилав більшу частину грошей незалежному посередникові.

Вона не могла розкрити рахунок чужому гостеві лише тому, що він чемно попросив. Надіслала полковникові Богуну перелік потрібних судових запитів. Земному інспекторові повідомила тільки, що його питання про кінцевого одержувача має сенс.

Марко отримав цю коротку відповідь після десяти днів майже безрезультатної роботи. Він сидів у цивільному архіві, де опалення було налаштоване на змішану зміну, й грів долоні об чашку. Навпроти місцева службовиця пояснювала йому, чим тимчасовий господар вантажу відрізняється від власника.

— Ви весь час шукаєте останній підпис, — сказала вона. — У нас останній може означати тільки, що я прийняла ящик. Не що я його замовила.

Марко подивився на ланцюг записів. Земне слово «відповідальний» приховувало кілька різних місцевих понять. Він згадав своє попереднє розслідування біля Юпітера — і з прикрістю зрозумів, що тут сам ледь не прийняв кілька переказів за незалежні свідчення.

Під час тієї давньої перевірки біля Юпітера три звіти незалежних служб підтверджували помилку оператора. Інспектор попросив показати, звідки кожна служба взяла час подій, і з’ясував, що всі три користувалися одним пошкодженим записом синхронізації. Він не виправдав оператора одним здогадом. Два дні ходив вузлом, розмовляв із черговими, перевіряв окремі журнали й лише після цього відновив послідовність відмов. Радниця Саара Ной працювала з наслідками тієї аварії й запам’ятала не висновок, а те, скільки зручних пояснень Марко відмовився прийняти дорогою до нього.

Згодом саме цей досвід став підставою для призначення до нової аналітичної групи. На Плаї колишній успіх не допомагав читати чужі документи. Марко сердився на себе за те, що знову поспішив поєднати те, чийого походження не перевірив. Місцева службовиця терпляче повернула його до першого запису.

Увечері він передав полковникові коротку записку: справжність ррейнського ключа не доводить особу того, хто ним скористався; відповідальність за вантаж не тотожна оплаті роботи; походження копії не завжди означає місце її зміни. У відповідь прийшло запрошення на наступну технічну нараду. Перше за тиждень.