44. Дві місії

Після похорону Тараса V керівниця земної делегації Саара Ной хотіла повертатися всім складом. Вона мала підписані інструкції, людей, за яких відповідала, і кризу, масштабу якої не могла оцінити. На Землі від неї чекали результатів переговорів, а не розповіді, як дипломати опинилися посеред боротьби за спадкову владу.

Капітан Кассіан вислухав її до кінця й попросив не приймати рішення до розмови з Радою.

— Ви пропонуєте лишити тут всю місію?

— Пропоную повернути тих, чия робота завершена або стала неможливою. Контактну групу залишити на Мас-Ланті, не в Січі. У нас є окремі повноваження саме на випадок непорозуміння.

— Це більше за непорозуміння, капітане.

— Саме тому відсутність знайомої людини може стати проблемою.

Відповідь із Землі йшла через погоджені сеанси та кур’єрські пакети. Ніхто не міг викликати Раду посеред чужої ночі й вимагати миттєвого рішення. Кассіан залишив керівниці місії письмове обґрунтування, а сам пішов до координатора Румі Сая.

Координатор сидів у невеликій кімнаті за диспетчерською галереєю. На столі стояла недоторкана вечеря. Через скло було видно чергову зміну, яка розводила потоки суден так само уважно, як учора, хоча тепер кожне затримання мало політичне пояснення.

— Ви маєте зрозуміти одну річ, — сказав Румі. — Якщо земляни полетять усі, хтось назве це страхом. Якщо лишаться всі — втручанням. Правильного зображення для всіх не буде.

— Мені потрібна робота, яку можна пояснити документом, — відповів капітан. — Без права командувати вашими службами. З правом одержувати однакові повідомлення від усіх сторін.

Амая Кінту, яка досі мовчки читала проект, підняла голову.

— Тоді не називайте себе посередником. Це потребує згоди сторін. Назвіть уповноваженим контактної групи Землі. Спільні зустрічі скликатиме адміністрація комплексу, а ви братимете участь у межах запрошення.

Капітан погодився. Він уже почав розуміти місцеву повагу до точних назв: у світі багатьох держав нечітке слово легко ставало чужою владою.

Коли згода Ради надійшла, місію розділили. Керівниця дипломатичної групи поверталася з основними матеріалами. Кассіан, операторка зв’язку Ешлі Денмар і двоє цивільних фахівців лишалися на Мас-Ланті на визначений термін. «Зоря-1» поверталася додому під командуванням погодженого флотом офіцера; капітан перевірив передачу так прискіпливо, що директор Келлер у відповіді назвав його нездатним до відпочинку.

Марко залишався окремо на Плаї за запрошенням, яке започаткував Тарас. Капітан не робив із цього таємної мережі. У реєстрі чітко записали: інспектор — консультант цивільної програми та свідок місцевого розслідування; контактна група — представництво Землі в узгоджених питаннях.

Перед відправленням транспорту Кассіан поговорив із Наталею. Принцеса прийняла його стоячи, між двома службовими нарадами.

— Я не прошу вас довіряти всім землянам через один політ, — сказав він. — Але якщо почуєте заяву від нашого імені, якої не було в погодженому каналі, перевірте її через мене.

— Ви чекаєте провокацій?

— Я чекаю, що багато людей захочуть говорити раніше, ніж матимуть право. На Землі теж.

Наталя втомлено усміхнулася.

— Батько вважав, що ви корисний співрозмовник, капітане.

— Сподіваюся, хоча б іноді він мав рацію.

Повернувшись на Мас-Ланту, Кассіан знайшов у новій кімнаті стіл, вузьке ліжко й вікно на внутрішній сад. До стіни прикріпили інструкцію з догляду за живою перегородкою. Він прочитав її, поставив чашку на дозволене місце й відкрив повідомлення. Першим був запит на земне підтвердження умов перевезення; відповідь вимагали до відправлення найближчого кур’єра. Капітан ще не встиг розпакувати сумку.