30. Делегація

Друга земна делегація прибула до Мас-Ланти з валізами, вимірювальними приладами й набагато докладнішими інструкціями, ніж мала перша експедиція. Капітан Кассіан Таррел перевірив стикування, передав корабель черговій зміні й пішов зустрічати координатора Румі Сая. Позаду сперечалися про черговість представлення; капітан удав, що не чує.

Дипломатичну частину очолювала радниця Комітету Саара Ной, керівниця земного зовнішньосистемного аналізу. Тут вона представляла офіційні рішення Ради; капітан відповідав за корабель і допомагав налагоджувати особисті контакти. Сухорлява радниця з гладко зачесаним чорним волоссям тримала в руках короткий список питань і не дозволяла протокольній метушні змінити їхній порядок.

Інспектор Марко вийшов одним з останніх, несучи власну сумку та футляр літньої архівістки. Він не намагався випередити керівницю місії. На ньому був темно-синій цивільний костюм із невеликим знаком земної служби інфраструктури. У тридцять п’ять років він зберіг легкість рухів людини, яка регулярно працювала поза кабінетом; широкі плечі й рівна постава робили навіть незручний футляр у його руках частиною звичайного багажу. Коротке темно-русяве волосся підкреслювало виразні риси вродливого обличчя; сірі очі уважно стежили за проходом, щоб нікого не зачепити вантажем.

Реєстраторка Амая Кінту підняла очі від документів, затримала погляд на його обличчі й повернулася до списку.

— Інспектор Марко. Другого імені немає?

— У цьому документі — ні.

— Я запитала, щоб не прийняти ваше ім’я за прізвище. Тут уже була така помилка.

— Тоді дякую.

Його усмішка з’являлася швидко й не трималася довше, ніж того потребувала розмова. Амая поставила позначку, показала, де залишити футляр, і звернулася до наступного гостя. Марко відійшов до стіни, звільняючи прохід. Звідти було видно, як місцевий носій торкається браслетом до вантажу, перш ніж підняти його: передає собі відповідальність. Інспектор зачекав, поки той закінчить, і лише тоді попросив пояснити процедуру.