21. Те, чого немає у протоколі

Синод виник не на засіданні й не в офіційному рішенні.

Спочатку це була примітка голови Комітету Міріам Сол на полях закритого звіту: «Потрібна незалежна група для зіставлення політичних, історичних і технічних ризиків». Потім директор флоту Наїм Келлер додав: «Не в структурі флоту». Радниця Комітету позасистемних програм і керівниця відділу зовнішньосистемного аналізу Саара Ной — суха жінка сорока семи років із гладко зачесаним чорним волоссям і звичкою перечитувати кожне речення з кінця — написала: «Не в структурі Ради, інакше висновки стануть частиною боротьби за бюджет до того, як стануть висновками».

Через тиждень троє зустрілися в старому технічному корпусі під будівлею Ради. Приміщення колись використовували для резервного керування транспортом. Тут пахло пилом, сухою ізоляцією й кавою з ручного нагрівача — справжніми запахами, які сучасні системи давно навчилися прибирати. Стіни були вкриті матовим матеріалом без активних поверхонь. На столі лежали паперові аркуші, виготовлені спеціально для наради.

— Назва? — запитав директор Келлер.

— Назви ще немає, — відповіла радниця Саара.

— Без назви група потрапить у бюджет як «тимчасова міжвідомча структура сім».

— Це забезпечить таємність краще за будь-який шифр, — сказала голова Комітету Міріам.

Вони не збиралися створювати всесильну службу. Земля не мала досвіду галактичної розвідки, агентів у чужих державах чи засобів тиску на Мас-Ланту. У них були записи одного короткого візиту, кілька тисяч годин технічних даних і багато невідомого. Будь-яка спроба назвати це владою була б смішною.

Потрібен був аналітичний центр, який не плутатиме бажане з відомим. Він мав оцінювати союзи, шукати суперечності, готувати рішення для Ради й стежити, щоб Земля не стала чиїмось зручним молодшим партнером раніше, ніж зрозуміє ціну партнерства. Працювати тихо. Не тому, що населення не мало права знати про контакт, а тому, що кожна відкрита оцінка одразу змінювала б поведінку тих, кого оцінювали.

— Наше завдання? — запитав директор Келлер.

Радниця Саара відповіла без паузи:

— Знайти Землі безпечне й гідне місце серед тих, хто сильніший за неї.

— «Гідне» не вимірюється.

— Тому ви відповідаєте за безпеку, а не за всю фразу.

Голова Комітету Міріам провела пальцем по краю паперу.

— І ще одне. Ми не повинні починати з припущення, що в галактиці вже існують перегони за владу, до яких треба приєднатися.

— Вони можуть існувати, — сказав директор Келлер.

— Можуть. Але якщо ми прийдемо на Мас-Ланту, впевнені, що всі хочуть нас використати, то самі оберемо тих, хто найкраще вміє поводитися з підозрілими.

— А якщо всі справді хочуть?

— Тоді група має це довести.

Назву запропонувала радниця Саара. «Синод» було старим словом для зібрання, достатньо нейтральним, щоб не пояснювати функції, і достатньо незручним, щоб не стати публічним брендом. Директор Келлер назвав його надто урочистим. Голова Комітету Міріам сказала, що тимчасова структура сім гірша. На цьому погодилися.

Радниця Саара розділила перші завдання просто на столі: умови угоди — в один стос, перевірка маршруту — в другий, суперечливі свідчення — в третій. Директор Келлер одразу пересунув до себе матеріали про безпеку. Синод не отримав власної будівлі, форми чи знака. Його перші працівники числилися в інших установах і бачили лише ту частину роботи, яка була потрібна. Повну структуру знали семеро людей. Капітан Кассіан до них не входив.

Він дізнався про існування групи через два тижні, коли Саара Ной, радниця профільного Комітету й керівниця зовнішньосистемного аналізу, прийшла до Академії.

Кадети саме завершили симуляцію відмови навігації. На стіні горіли три різні координати, й половина групи сперечалася, яка правильна.

Кассіан зупинив вправу.

— Ви знову шукаєте правильний показник. Шукайте причину, чому їх три.

Після заняття він знайшов радницю Саару в порожньому коридорі. Вона стояла біля вікна й дивилася на рівні сади Академії, однакові доріжки та транспорт, який ішов за розкладом.

— Капітане Таррел.

— Якщо ви з Ради, я у відпустці.

— Ви викладаєте.

— Це і є моя відпустка.

Вона простягнула йому тонкий неактивний аркуш. На ньому було одне запитання: «Який із союзів є найнебезпечнішим для Землі?»

— Погано складено, — сказав Кассіан.

— Чому?

— Передбачає, що відповідь — один із союзів.

Радниця Саара забрала аркуш.

— Саме тому я прийшла.

Вони спустилися до маленької їдальні. Тут готували ту саму каву, яку Кассіан пив до польоту. Після напою Мас-Ланти вона здавалася рідкою й майже без запаху.

Радниця Саара коротко пояснила завдання Синоду. Не назвала складу, місця роботи чи методів зв’язку. Попросила капітана Кассіана бути зовнішнім радником і перевіряти оцінки, що стосуються поведінки Мас-Ланти.

— Ви хочете, щоб я пояснював людей, яких бачив один день.

— Хочу, щоб ви зупиняли тих, хто пояснюватиме їх, не бачивши зовсім.

— Це повна зайнятість.

— Ми не вимагатимемо багато часу.

— Тоді ви ще не знаєте своїх аналітиків.

Радниця Саара вперше усміхнулася.

— Одного вже знаю.