Частина 4: Масштабна контратака

Глава 15: Шторм на червоному небі

Небо над Новим Києвом запалало червоним від марсіанського пилу та вогнів ворожих кораблів. Helios Corp. кинула на колонію всі сили: штурмові дрони, важкі зорельоти та плазмові гармати, готові стерти з лиця планети все живе.

— Вони наступають! — крикнув Андрій Верес, оглядаючи оборонні позиції. — Використовуємо все, що маємо!

Оксана Левчук і її пілоти зорельотів маневрували серед пилових бур, відбиваючи атаки ворога і підтримуючи сухопутні підрозділи. Дрони Микити, інтегровані з артефактними технологіями, прогнозували траєкторії атак, завдаючи точних ударів по штурмових групах ворога.

— Влучно! — вигукнув Ілля "Сірий", коли група добровольців у тунелях підривала ворога з тилу. — Вони не очікують такого!

Масштабна битва перетворила марсіанську рівнину на арку хаосу: вибухи, полум’я і пил перепліталися, а український десант працював як єдиний організм, координуючи дрони, турелі, зорельоти та підземні рейди.

— Не відступаємо! — крикнув Андрій. — За Марс!

Ворог намагався прорватися до центру колонії, але нові технології дали українцям перевагу. Кожен ворожий дрон знищувався ще до того, як міг завдати шкоди, а турелі автоматично координували оборону.

— Helios Corp. втрачає контроль! — доповідав Микита. — Їхні кораблі не можуть координуватися!

Завдяки поєднанню артефактних технологій, стратегічної майстерності та героїзму, український десант зумів відбити штурм. Колонія вистояла, але втрати були відчутні — кілька дронів, один зореліт та добровольці постраждали.

— Це була найжорстокіша атака, яку ми пережили, — промовив Андрій, дивлячись на обпалені уламки. — Але ми витримали. Helios Corp. ще повернеться.

Марс знову залишився під контролем колонії, але український десант знав: війна лише загострюється, і попереду ще багато боїв, стратегічних рішень та відкриттів, які можуть змінити хід війни.

Глава 16: План переваги

Після останнього штурму Нового Києва український десант зрозумів, що оборона — лише половина успіху. Настав час діяти, перш ніж Helios Corp. знову накопичить сили для атаки.

— Ми не можемо чекати, поки вони знову нанесуть удар, — сказав Андрій Верес, збираючи командирів у штабі. — Потрібна контратака, точна і розрахована на максимальний ефект.

Оксана Левчук підготувала групу зорельотів для рейдів на ворожі бази та дрони Микити, інтегровані з артефактними технологіями, були готові вести автономні операції, прориваючись крізь охорону супротивника.

— Ми можемо атакувати їхній тил і одночасно знищити командні центри, — додав Микита. — Вони не очікуватимуть такого поєднання партизанських рейдів і технологічного удару.

Ілля "Сірий" організував добровольців для операцій у тунелях та на поверхні Марса. Пастки, мінні поля та хитрі маршрути руху колоністів робили українців непередбачуваними для ворога.

— Кожен удар повинен бути точним, — підкреслив Андрій. — Якщо ми зламаємо їхню логістику і командування, Helios Corp. втратить ініціативу на Марсі.

Всі зрозуміли: це буде ризикована операція. Від кожного рішення, кожного пострілу залежатиме доля колонії. Марс став ареною масштабної війни, де український десант не лише обороняється, а й бере ініціативу, готуючись до фінальної битви за контроль над червоною планетою.

— Ми готові, — промовила Оксана. — І цей удар покаже, хто справжній господар Марса.

Марс під червоним небом тримався на порозі нової фази війни, і український десант стояв готовий використати всі свої ресурси, знання і нові технології для остаточного удару по Helios Corp.

Глава 17: Прорив червоної фортеці

Світанок на Марсі підніс червоний пил над Новим Києвом, коли український десант почав контратаку. Зорельоти Оксани Левчук здійнялися в небо, прориваючи туман і пил, а дрони Микити проривалися крізь ворожі формування, знищуючи ключові позиції супротивника.

— Вони не очікують такого масштабу, — крикнув Андрій Верес, координуючи пересування підрозділів. — Розділяємо ворога і вдаримо з тилу!

Ілля "Сірий" керував групами добровольців, що рухалися через підземні тунелі та пастки, створені раніше. Вони виходили з тіні, завдаючи ударів по тилових позиціях ворога, дезорганізуючи його сили.

— Північний фланг прорвано! — доповідав Микита, спостерігаючи за дронами, які синхронно атакували ворожі кораблі. — Ворог втрачає контроль над своїми підрозділами!

Битва на марсіанських рівнинах була жорстокою: вибухи, пил і полум’я змішувалися, утворюючи хаотичне полотно війни. Але український десант, завдяки новим технологіям і стратегічному плануванню, почав поступово витісняти Helios Corp.

— Це наш шанс! — вигукнув Андрій. — Продовжуємо наступати!

Кораблі ворога падали один за одним, а дрони автономно атакували стратегічні об’єкти, залишаючи противника дезорієнтованим і розбитим. Колонія отримала простір для маневру, а український десант відчув, що перехід до наступної фази війни на Марсі — реальність.

— Ми прорвалися! — промовила Оксана, усміхаючись попри вибухи навколо. — Вони не очікували такого!

Марс став ареною нової надії: український десант довів, що навіть на чужій планеті, серед червоного пилу і руїн, можна змінити хід війни, якщо діяти рішуче, стратегічно і єдиним фронтом.
Глава 18: Розгром червоної бази

Після прориву ворожих ліній український десант зосередився на одній із ключових баз Helios Corp. на північному фланзі. Ця база була стратегічною: звідси координувалися атаки по всій колонії.

— Якщо знищимо їхній командний центр, — сказав Андрій Верес, — ворог втратить контроль над усіма операціями.

Оксана Левчук та її група зорельотів піднімалися над марсіанським пилом, готові до удару. Дрони Микити проривалися всередину бази, виводячи з ладу системи зв’язку та турелі.