Глава 1 (Тая)

Мармелад. Душу б за нього віддала.

Колись, у дитинстві, коли мені було вісім років, я їздила із батьками в гості до тітки Тоні. Вона жила у горах. Їдучи у машині я із захопленням спостерігала за тим як змінюється краєвид. Вийшовши з машини я була у великому захваті від природи. Я була піщинкою у порівнянні із величними та могутніми горами. 

Одного дня ми із батьками поїхали у місто аби подивитися на місцевий базарчик із сувенірами. Ішовши по алеї із солодощами мене охоплювали неймовірні аромати, я хотіла спробувати все і одразу. Я роззявивши рота не дивилася куди йду і ненароком на мене налетів хлопчик років десяти. 

- Я дуже вибачаюсь. Промовила я.

- Пусте. Сказав хлопчик. - Але надалі дивись куди йдеш, ато ще зачепишся, упадеш і поранишся. Не сумуй і тримай мармеладку.

Він мені підморгнув, віддав мармеладку і знову кудись побіг. Правду кажучи я не люблю мармелад, але із вічливості прийняла гостинець.

За розмовами із хлопчиком я взагалі загубилася у часі і непомітила як віддалилась від батьків. Я всюди бігала у їх пошуках, але це було марно. Я загубилася. Я не знала куди йди, де глядіти батьків. Я була у відчаї.

Тут я почула вурчання у животі. Я хотіла їсти. А у мене був лише мармелад, який я ненавиджу. Голод пробирався все далі і далі. І я була змушена з'їсти той, ненависний тоді мармелад. Поклавши його до рота, мої смакові рецептори були охоплені неймовірним смаком. Більш смачнішої їжі я ще не куштувала. Відтоді я полюбила мармелад...

Дорогі читачі, це моя перша книга, тому не судіть строго. 

Глави книги будуть виходити від імені головних героїв...

Сподіваюсь, що вам сподобається... З любов'ю ваш автор.