Глава 21.3

Я підійшла до столу. І хитнула головою, коли дворецький простягнув мені чистий аркуш. Моя записка була готова заздалегідь. Вчора ввечері я перевіряла, чи здатна сама написати текст. Як виявилося, так. Здатна. Але якщо починаю надто сильно концентруватися, припускаюся помилок. Тому за перо варто братися ледве не з пустою головою. Тоді все виходить ідеально. І літери використовуються правильні, а не ті, до яких я звикла за минуле життя.

Записка містила всього кілька слів. Але цього мені здавалося вдосталь. 

«Твоя справа житиме. Беатріс».

Я простягла папір Тілу. Той забрав його в мене, ввічливо схиливши голову. Після чого вкинув в урну. 

А я відійшла від столу і зупинилася під деревом, спостерігаючи за ритуалом, який вигадала на ходу.

Люди підходили, шепотіли щось над папером, виводили літери. Хтось робив це впевнено, хтось примудрився зламати перо. Деякі робили це самі, інші ж надиктовували Тілу, який швидко нотував почуте. Для мене це було мінусом, бо почерк дворецького міг приховати того, хто написав мені погрозу, а зараз просто не бажав показувати перед усіма, що вміє писати. Залишалося сподіватися лише на те, що ця людина не настільки обережна.

А ще сподіватися на те, що всі лишили свої імена на своїх листах.

Маги підійшли до столу одними з останніх. Маг Життя писав повільно, виводячи кожну літеру, наче різьбив по каменю. Ерік взяв перо так, ніби тримав патологоанатомічний інструмент. Коротко щось написав, не змінюючи виразу обличчя.

Коли останній слуга зробив свій внесок у «колективне прощання», Юджин знову вийшов вперед.

— Дякую кожному, хто знайшов слова, — мовив він. — Нехай вони стануть мостом між тим, хто пішов, і тими, хто лишився.

Урну передали Тілу, якому випала нагода завершити цей ритуал. Перед ним прочинили двері, дворецький заніс урну всередину. А натовп вже почав розсіюватися. Хтось пішов до будинку, хтось у бік стайні, хтось залишився, зав'язнувши у розмові. 

Я розвернулася. Погляд сам собою знайшов Даррена. Він рухався убік маєтку, поруч з ним трималися обидва маги.

І мені варто було поговорити з ними обома. Але вже не сьогодні. Сьогодні мені знадобляться сили на дещо інше.