Глава 19.4

— Втім, ви ж не заперечуєте, що вам є від кого ховатися?

Замість відповіді я тільки закотила очі:

— У вас є до мене якісь питання, лорде Норт, чи ви просто вирішили зіпсувати мені вечір?

— Мені здавалося, що ваш день і так вже був зіпсований. Невже, помилився?.. І так, питання у мене до вас дійсно є, леді Блумері.

— То не гайте ані мій, ані свій час, — я нахилила голову. — Що там у вас цього разу?

— Добре, — легко погодився Даррен. — Тоді… Ви знали, що ваш чоловік був у Патрісії за два дні до власної смерті?

— Ні.

— Чому ви вигнали цю жінку півроку тому? Ви знали про їхній… особистий зв’язок з маркізом?

— Ні, не знала, — відповіла так само спокійно. — До сьогоднішнього ранку.

— А що з приводу мого першого питання?..

— У мене був поганий настрій, — я знизала плечима, наче не бачила у всьому цьому нічого дивного. — Не пам’ятаю, якою була офіційна причина… можливо, я звинуватила її у крадіжці. Та це все ж краще у Патрісії перепитати.

— Ви не пам’ятаєте? — здивувався слідчий, скинувши брови.

— Вона була лише служницею, — я видихнула ці слова, а всередині стислося від огиди. — Що ви від мене хочете, лорде Норт. Я повинна пам’ятати кожну дрібну подію кожного дня? Чи що?

Він не відповів. Тільки ледь помітно смикнулися нижні повіки у чоловіка.

— Щоб ви зробили, якби знали про їхній зв’язок?

— Надто дивне питання, — пирхнула я. — Чи припущення вже теж можна вважати доказами?

— Згоден, — Даррен схилив голову. — Це не для допиту. Це була моя особиста цікавість. 

— Вас цікавить, що відчуває жінка, якій зраджують? — я вигнула брову. — Невже не можете уявити? Навряд чи б я тоді її просто вигнала.

Про провину маркіза у цій ситуації я промовчала, хоча це і було важко.

Лорд Норт ковзнув поглядом по кущах за моєю спиною. Затримався там на мить, а потім повернувся поглядом до мене.

— То чим ви тут, кажете, займалися?

— Виконувала обов’язки, які ви обіцяли взяти на себе, — гмикнула у відповідь. — Чи ви забули ту нашу розмову?

— Я чудово її пам’ятаю, — примружився перший королівський слідчий. — Дуже цікава ситуація тоді виникла, важко таке забути. Однак… ви відібрали у мене записи, в яких можуть бути важливі докази.

— Ви самі в це не вірите. Інакше б вже конфіскували їх, — я похитала головою. Видихнула і поцікавилася. — Це все, що ви хотіли від мене зараз? Чи є ще щось?

— Ще одна річ, — мовив Даррен, поки його погляд блукав рослинами збоку. — Що ви тепер плануєте робити?

— Перепрошую?

— У вашому домі коханка чоловіка, — нагадав він, зупинившись очима на мені. — Вагітна. Які ваші подальші дії, Беатріс?

— Питаєте в мене, чи не відбудуться незабаром чергове вбивство у цих стінах? — примружилася я, відповідаючи йому викликом. — Відкиньте свої сподівання, мілорде. У мене є більш нагальні справи, ніж турбуватися через цю жінку. Навіть якщо її розповідь правдива, дитина ще не визнана. Чи мені щось невідомо?

— Ви надто далеко заглядаєте у майбутнє, — примружився він. — Поки що мова йде не про дитину, а про жінку.

— А що з нею? — я знизала плечима. — Кімнату їй виділили, служниць приставили, мають годувати. Най живе тут, поки ви ведете своє розслідування, якщо вам це допомагає.

Лорд Норт ще мить вивчав мене поглядом, а потім гмикнув якимсь своїм думкам. Постояв так, наче згадував, чи є у нього до мене ще якісь дивні запитання.

— Я можу повертатися до своїх справ? — втомлено поцікавилася я.

— Так, можете, — Даррен звів на мене погляд. — А і… маркізо, Ерік казав, що ви так і не звернулися до нього. Вам що, не цікаво дізнатися з приводу тієї мітки магії смерті?

Якщо це розкриє той факт, що я не Беатріс, то не цікаво. Дякую.

— Цікаво, — збрехала я. — Та якось з цими похованнями, допитами, родичами та коханками ані сил, ані часу. Розумієте, про що я?

— Раджу не тягнути з цим, маркізо, — мовив він, вже розвертаючись. — Ерік сказав, що це схоже на прокляття. Не настільки сильне, щоб занепокоїти його, та все ж… з магією Смерті краще не жартувати.

— Почула вас, лорде Норт. Як тільки знайду вільне місце у своєму божевільному графіку, звернуся до вашого мага. 

Або ні. Бо поки незрозуміло, загрожує мені та мітка взагалі, чи ні.