– Я жила спершу на Колчковке. – посміхнулася Ірина, схожа на Барбару Брильську, – і мене, уявляєш, заїдали клопи… Здавалося, вони падали на мене із самої стелі… І я перебралась до гуртожитку… – вона посміхнулася знову і прихилилася до мого плеча.
– Та ти шо? – посміхнувся і я. І заглянув в синь її очей, бездонну…
А за вікном все сипав і сипав собі сніг…
У морозному тумані ранку нового дня, нового тоді 1986 року…
Бібліотека на Booknet - це зручний список книг, де ви:
зберігайте книги, що сподобалися
легко бачите оновлення всіх книг
стежите за появою нових відгуків до книг
Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
