Марк Богославський і наука осені

Чого я хочу і чого ні…

Понад усе, я не хочу опускати голову і дозволяти своїм думкам вічно блукати в одному й тому ж порожньому полі смутку та невдоволення. Хочу залишатися бадьорим, якомога більше дивитися в майбутнє…

А ще легко танцювати.

Всотувати день за днем.

Що неправдоподібно...

Несила завжди квітнути у вічному душевному спокої, щодня зростаючи у самодостатності, гарному апетиті та огрядності. Ідилії немає...

Розчарувань – і не почислиш знагла…

Тоді я багато впражняюся німецькою.

Це було і лишається теж частиною творчості…

Частиною недовершеної розмови…

Vor allem möchte ich nicht mein Kopf hängen und lassen meine Gedanken nicht ewig auf demselben leeren Felde der Trauen und Ungenüge grasen, sonder ich möchte mich munter halten, die Zukunft möglichst in Augen lassen und tändeln mich leichtfüsig von einem Tag in den anderen.

Was unmöglich ist... Immer blühen in ewigen Seelensfrieden und nehmen an Liebeswürdigkeit, guten Appetit und Beleibheit täglich zu. Es gibt kein Idyll...

Молодь, може і не зрозуміє цих зусиль, дещо сумних. Постарілі люди, можливо...

Апальков Олександр

Подобається

#2365 в Сучасна проза
#1351 в Фантастика
#240 в Антиутопія

У тексті є: моральний занепад суспільства, світ в любові, творче життя письменника

Відредаговано: 17.06.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись