Марк Богославський і наука осені

Коли читаєш справжні поезії…

 

Коли читаєш поезії, справжні... Виявляєшся із ними віч-на-віч... Наодинці з сріблястим звуко-і-мислепоглинаючим текстом та власним диханням… Читане перетворюється на ілюзорність, більш за театральну. Неначе  дивишся у світ, через відкриті двері порталу … Храму вічності…

Надрукована поезія – не просто візуальна структура порядку літер, порядку літературних масштабів… Це вже відкритий шлях у світ митця. У світ, якого ніколи ще не було..., і ніколи не буде...

… І, цілком імовірно, що саме так сприймає читач і сам себе. Насправді – себе, як чисту душу... Душу, що ніжно ховається в кожній людині. Навіть і за щільною завісою словесної суперечки...  Суперечки єства, добре захищеного від створеної негативом дійсності, що іскриться, попри все…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше