Марк Богославський і наука осені

Претензії і результат

Неспроможність претензій бути правдивим відображенням дійсності занапастила більшість письменників. Так канули в Лету громади книг «Спілки письменників». І процес цей триває... Адже трансформація документального відбитка в розмиту і невиразну маніфестацію із домішкою пропаганди побіжного погляду ще не означає щось більше, ніж простий виклад... Такі твори – або графоманські, або добротно пописані на догоду часу, а отже – з користолюбства… Певно з огляду на це Богуславький і зазначав, що  важко взятися за читання нової книги… Бо не знаєш: проковтнеш ти її одним подихом, чи загрузнеш в ній, мов у болоті…

– Велике користолюбство, – говорив  він мені, – завжди від малого розуму. Ти утверди себе в серцях людей своїм творінням... І вони, – він усміхався, – прийдуть до тебе в чорну твою годину на виручку... У біді не залишать... Благородство, друже мій, найвигідніша у світі річ... І в житті, і особливо в літературі…

Ми йшли удвох. Переходили трамвайні колії Клочковської, йдучі від корпусу інституту на Свердлова до корпусу на Бурсацькому…

… Пройдуть роки… І я прочитаю майже дослівно це в його повісті «Тараканій пастух»…




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше