Марк Богославський і наука осені

Життя там

 

Спершу на новій батьківщині він рясно публікувався… Але поволі ставало не цікаво поширювати свої вірші в журналах Ізраїлю.

– А толку, – заявляв він запитуючим, – глас вопіющего в пустині... І ставало йому сумно там і жити… Хотів, щоб хоч кілька його віршів поклали на музику. Хоча б і тамтешні барди, з обітниці…

Але справа не рухалася... Ті співали свої пісні. Їм не було діла до чужих... Там не знали ні Зенкевича[1] ні Городецького[2], ні Нарбута[3].

– Колосальний, – сумував Богославський, – занепад культури…

До нього приходили новопереселені поети і поетеси. Він слухав їхні вірші. Намагався їм допомогти, радив. Але вони не вміли навіть читати свої твори.., і не хотіли.

– Вірші, – посміхався Богославський, – треба вміти подавати...

Я дивився одну з таких студій в інтернеті. Усмішка у нього була мов спалах блискавки. Вона, як і в його друга Бориса Чичибабіна, фонтанувала радістю. Радістю спілкування, непідробною...  Він потребував друзів, як повітря. Але друзів творчих. Спілкування з якими було б вже святом.

… Да… зміна місця проживання, рівнозначна зміні планети… Відбулося те, що він ще 1998 року писав про Іосифа Бродського[4]… Переміщення з одного світу в інший – загострило, десятикратно посилило визначальне для поета почуття своєї самотності… А домінувало-таки небажання нездатності вписатися в загальний ряд – чи злитися зі стадом філістерів, чи вкорінитися в богемі…

… Тим більше не схильний був Богославський і ностальгізувати за втраченим радянським раєм, мріяти про повернення до нього. І там, і тут він почував себе, за своїм же висловом,  Гулівером у царстві ліліпутів…

 

[1] Зенкевич, Михайло Олександрович (1986-1973) - поет, прозаїк, перекладач. У 1911 став одним із співзасновників «Цеху поетів», в 1912 випустив першу книгу «Дикая порфира».

 

[2] Сергій Митрофанович Городецький (1884 - 1967) - поет, перекладач і педагог.

У 1910-і роки Городецький розійшовся із символістами, і у 1912 році став одним із організаторів «Цеху поетів» (разом із поетом Миколою Гумільовим).

 

[3] Володимир Іванович Нарбут (1888-1938), поет-акмеїст, літературний критик та редактор, брат відомого українського художника-графіка Георгія Нарбута. Був членом «Цеху поетів», 1937 року його заарештувало НКВС, а 1938 року його розстріляли в Колимському краї.

 

[4] Марк Богославский «Борис Чичибабин и Иосиф Бродский…», журнал Склянка Часу №8-9, 1998.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше