Марк Богославський і наука осені

Парадигми…

 

…Скільки, наприклад, різних слів у світі, і жодного з них немає без начення…

Стиснена в секунди вічність… Вона живе в нас. І не лише у пам`яті нашій. У всьому єстві. Не просто елементом випадку. Чи його гри... Скоріше за все – це аспект, який ми найчастіше недооцінюємо... І разом із усяким старим мотлохом відправляємо на горище нашої свідомості... Але й там ця випадкова подія стає знову матеріальною. І водночас – вже роздвоєна, на живу і мертву воду буття, як у казці…

 

...Те, що було, оте плетіння марев,

 Той благовіст, той фіміамний дим:

 Те, що було – безжальний час захмарив

У плетиві глумливих парадигм...[1]

 

[1] Уривок вірша Миколи Петренка «Те що було».




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше