Твори автора живуть ще одним життям… Життям новим. Щоразу новим. Так вони оновлюються у перекладах. Проза Марка Богославського, здебільшого його есе перекладались спершу німецькою мовою. Перекладались нею і короткі анонси деяких поем.
Все це друкувалося на сторінках журналу «Склянка Часу*Zeitglas», ще за життя автора. Пізніше публікувались і переклади українською мовою. Серед яких наведу декілька у виконанні Антоніни Корінь. Сама перекладачка свого часу навчалася в Харкіському державному інституті культури і відвідувала літературну студію Богославського.
Тож, у 2021 році у вже названому журналі №98 вийшли друком цікаві спогади перекладачки про її вчителя та чотири новітні переклади, зроблені у січні 2021 року.
ПЕРЕКЛАДИ З МАРКА БОГОСЛАВСЬКОГО
Вірші про трофейну горілку та дивне білоруське сало
Спочатку молоденьке сало
Занурте ви у кип’яток,
Аби воно ніжнішим стало –
І перший робите ковток!
Горілка з медом та із перцем! –
Ну що за градус, що за смак!
Ти грієш захололе серце
Й лікуєш краще, ніж коньяк.
А вже після ковтків цілющих
Душі, яка розпоясалась,
Для рівноваги треба дуже
Смаку божественного сала.
В солдатськім роті сало тане –
Ну, краще, ніж вершкове масло.
Священна в цьому салі тайна!
Такі ось зігрівають мислі!
Не вірите? Мені ж про нього
У голові думки загрузли…
Бо я з сальцем цим був знайомий
В війну. На фронті. В Білорусії.
До сала в долю хліб з анісом.
Селянський. Прямо із печі.
…А фронт мовчить, мені синиці,
За тишу платячи сторицю,
До щастя подають ключі!
Сьогодні свято! Бій – на завтра?
Ти, пам’ять, тихо посміхайся,
Перемагаючи той захват.
Крізь перемоги, роки й версти
Співай частівки, бий чечітку –
І кайсь за сало й мародерство,
Й за самогон трофейний в тітки…
130-Й СОНЕТ ШЕКСПІРА
(із російського перекладу М. Богославського)
І варіант
Кохані очі не рівняю з небом.
Корал, зізнаюсь, яскравіш за вуст.
А перси в неї – ну, темніш за снігу,
Тьма кучерів – ну як із дроту кущ.
На шкірі щік ну зовсім не вловимі
Відтінки роз із царствених садів.
І запах, що дарує вам любима,
Бідніший, аніж аромат духів.
Не каже – жебонить про речі різні,
Та музика – усе ж таки миліш…
Богинь не бачив і уже не стріну,
Зате земна – ось ходить по землі.
Перлини порівнянь їй не потрібні,
Вона прекрасна тим, що достовірна.
ІІ варіант
Кохані очі –це не два світила.
Та і корал яскравіший за губ,
І білизна грудей не спокусила б:
Вони як рихлий сніг. Й волосся дріт – не люб!
І шкіру ось цих щік навряд чи ви рискнете
Зрівняти з вишуком дамаських пишних роз.
Бідніш парфумів дух – від нареченої,
Але цей запашок!.. Мене довів до сліз.
І хоч коханої слова мені аж гріють душу,
Однак же музика міцніш бере в полон.
Не треба нам богинь, десь в небесах летючих,
Коханій по землі ходити повезло!
О віршомази! Не втрачайте час ви:
Моя любов і без прикрас прекрасна!
КОНВАЛІЇ
Давно в мене вселився біс,
Що кличе в ліс, аж тягне в ліс.
Тут через пень-колоду
#1551 в Сучасна проза
#679 в Фантастика
#123 в Антиутопія
моральний занепад суспільства, світ в любові, творче життя письменника
Відредаговано: 03.11.2025