Марк Богославський і наука осені

Переклади

Твори  автора живуть ще одним життям… Життям новим. Щоразу новим. Так вони оновлюються у перекладах.  Проза Марка Богославського, здебільшого його есе перекладались спершу німецькою мовою. Перекладались нею і короткі анонси деяких поем.

Все це друкувалося на сторінках журналу «Склянка Часу*Zeitglas», ще за життя автора. Пізніше публікувались і переклади українською мовою.  Серед яких наведу декілька у виконанні Антоніни Корінь.  Сама перекладачка свого часу навчалася в Харкіському державному інституті культури і відвідувала літературну студію Богославського.

Тож,  у 2021 році  у вже названому журналі №98 вийшли друком цікаві спогади перекладачки про її вчителя та чотири новітні переклади, зроблені у січні 2021 року.

 

ПЕРЕКЛАДИ З МАРКА БОГОСЛАВСЬКОГО

 

Вірші про трофейну горілку та дивне білоруське сало

 

Спочатку молоденьке сало

Занурте ви у кип’яток,

Аби воно ніжнішим стало –

І перший робите ковток!

Горілка з медом та із перцем! –

Ну що за градус, що за смак!

Ти грієш захололе серце

Й лікуєш краще, ніж коньяк.

А вже після ковтків цілющих

Душі, яка розпоясалась,

Для рівноваги треба дуже

Смаку божественного сала.

В солдатськім роті сало тане –

Ну, краще, ніж вершкове масло.

Священна в цьому салі тайна!

Такі ось зігрівають мислі!

Не вірите? Мені ж про нього

У голові думки загрузли…

Бо я з сальцем цим був знайомий

В війну. На фронті. В Білорусії.

До сала в долю хліб з анісом.

Селянський. Прямо із печі.

…А фронт мовчить, мені синиці,

За тишу платячи сторицю,

До щастя подають ключі!

Сьогодні свято! Бій – на завтра?

Ти, пам’ять, тихо посміхайся,

Перемагаючи той захват.

Крізь перемоги, роки й версти

Співай частівки, бий чечітку –

І кайсь за сало й мародерство,

Й за самогон трофейний в тітки…

                                                   

130-Й СОНЕТ ШЕКСПІРА

(із російського перекладу М. Богославського)

 

І варіант

 

Кохані очі не  рівняю з небом.

Корал, зізнаюсь, яскравіш за вуст.

А перси в неї – ну, темніш за снігу,

Тьма кучерів – ну як із дроту кущ.

На шкірі щік ну зовсім не вловимі

Відтінки роз із царствених садів.

І запах, що дарує вам любима,

Бідніший, аніж аромат духів.

Не каже – жебонить про речі різні,

Та музика – усе ж таки миліш…

Богинь не бачив і уже не стріну,

Зате земна – ось ходить по землі.

Перлини порівнянь їй не потрібні,

Вона прекрасна тим, що достовірна.

 

ІІ варіант

 

Кохані очі –це не два світила.

Та і корал яскравіший за губ,

І білизна грудей не спокусила б:

Вони як рихлий сніг. Й волосся дріт – не люб!

І шкіру ось цих щік навряд чи ви рискнете

Зрівняти з вишуком дамаських пишних роз.

Бідніш парфумів дух – від нареченої,

Але цей запашок!.. Мене довів до сліз.

І хоч коханої слова мені аж гріють душу,

Однак же музика міцніш бере в полон.

Не треба нам богинь, десь в небесах летючих,

Коханій по землі ходити повезло!

О віршомази! Не втрачайте час ви:

Моя любов і без прикрас прекрасна!

 

КОНВАЛІЇ

 

Давно в мене вселився біс,

Що кличе в ліс, аж тягне в ліс.

Тут через пень-колоду




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше