У мене зберігається понад дві сотні листів від Марка Богославського. Це – класичних листів, писаних від руки, на папері… А ще більше – електронних…
Ми листувалися відтоді, як я покинув Харків у 1987 році…
Листи – це не тільки дух, що вирвався із плоті, але й дух, що втілився в написане, назавжди. Листи письменника – одкровення. В них все: надія, відчай, жага. А з відстані у десятки років – вони як зорі, світлі… Як ріки… І від них пливуть по жилах соки…
Що таке поет? Що він пояснить? А що пояснює соловей?
«… Серенький, невзрачный крохотуля,
Отливающий из буйных чувств
Золотые звуковые пули
Умопомрачительных кощунств...»[1]
Або ще так:
«Кто автор света, что сверкнул во мне?
Игра кислот? Случайный ход гормонов?
В какой биохимической возне
В моём мозгу рождается гармония?...»[2]
[1] Марк Богославский, «Из цикла «Вчера и сегодня», журнал Склянка Часу, №29,2004., с.7.
[2] Там же., с.8.
#1575 в Сучасна проза
#687 в Фантастика
#125 в Антиутопія
моральний занепад суспільства, світ в любові, творче життя письменника
Відредаговано: 03.11.2025