Вплети мені у коси стрічку,
Невинну й білу, ти вплети,
Й постав за мене в церкві свічку
І на любов благослови.
В твоєму серці я до віку,
Лишусь беззахисне дівча,
А в мене помилок без ліку,
Й гріхів не прощених пітьма.
В моєму щасті – біль молитви,
Тривоги дня та сум ночей,
Шматую я життя на стрічки,
Латаєш ти, не підіймаючи очей.
Ніхто не зна, як карта ляже,
І чи достойно проживу…
А серце тихо-тихо каже,
Тебе матуся я люблю…