Стілець оголений в кімнаті,
Йому ж так холодно – дивись.
І простирадла геть зім’яті,
Негріті тілом – доторкнись.
Йому б накинути на спинку,
М’який, фетровий, теплий плед.
Тілами двох зігріть перинку,
Ну а на кухні щоб квартет.
Та важкі сірі гобелени,
Мов пеленою на очах –
Хотів він жити без проблеми,
Тим часом вогник і зачах.