Mariposa (вірші)
Зарікалася
Зарікалася не писати віршів,
Вони у мене триклято пророчі.
Ось ця байдужість, якою сьогодні віє...
Має присмак торішніх рядків і карі, холодні очі.
Навіть кава, яку ми так і не випили,
Була давно вже зримована.
Все почалося з твоїх поцілунків
І я не була здивована...
Тобі подобається, коли я ледь дихаю,
як підкошуються мої ноги...
А зім'яті аркуші зі старими датами, віщували -
Братимеш мене нахабно і до знемоги.
Зізнаюся, вдавала начебто з нами це вперше,
Начебто, я нічого не знаю.
Вірші-оракули не зупинити.
Тому й давно нічого не питаю.
До дідька... Руки знову тягне до паперу,
Знаєш - це найкращий час, щоб міцно обійняти
Нехай загубляться рядки поміж тілами,
Я просто хочу більше не писати...
#5117 в Різне
Відредаговано: 23.03.2020
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
