Мариністика

25.ОДНА КОСАТКА -ЛИШ ТІНЬ ВОВКА

25. ОДНА КОСАТКА — ЛИШ ТІНЬ ВОВКА

Косатка заплітає коси
Із тисячі слизьких хвостів,
Й закручуються хвости в троси
Відтінку мокрих якорів.

Косатка вгинчується в денце
Сухої склянки з джином-морем,
І змішуються гуркіт серця
Із шелестом води і солі.

І сипляться косатки в хвилі,
Неначе борошно у млин,
І запахом пилку і ванілі
Пливуть між сонних кораблів.

А кораблі плетуться — вівці,
По морю так, немов по небу,
Скубуть клубками терпкий дим цей,
Що вилітає з людських ребер.

Косатки дивляться лиш збоку,
Вже ситі, чорні і холодні.
Одна косатка — лиш тінь вовка,
А тисяча — уже безодня.

(Квітка Лісовська)




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше