Мариністика

22.І ЖИВ І БУВ

22. І ЖИВ І БУВ

І жив і був, курив сигари з Куби,
І видихав з легень червоних сірий дим,
І цілував усі сім океанів в губи,
І вітром в голові собі бродив.

Бродив вином бляшанці-блюдця-міста,
Вишневими і п'яними дивився
На душні душі вибілені й чисті,
Неначе вже поросле снігом листя.

І жив і був, котився десь під нахил,
Як хвиля котиться зі скрипом по інерції,
Кипів у світу сивих лапах,
Так, як тромбон бурлить під час процесії.

В процесії життя, життя у морі,
І існування, що пробагло тухляком,
Пропахло сіллю і пропахло ромом,
Канавою пропахло під мостом.

І жив і був і солодко всміхався
Зубами кислими від жовтих всіх окурків,
Казали: вулицюга просто грався,
А він собі дозволив ось так бути...

(Квітка Лісовська)

Подобається

#638 в Різне
#65 в Поезія
#301 в Містика/Жахи

Відредаговано: 28.10.2026