Мариністика

20. І ПЛАВАТИ І ПЛАВАТИ

20. І ПЛАВАТИ І ПЛАВИТИ

І плавати, і плавити,
Така правда зірок,
Коли крапками падають
Зірки у чорний ток.

Коли зірки хлюпочуться
Між чорних дротів хвиль,
І променями-ночвами
Згрібають білу сіль.

І в жменях сіль тріскоче,
Немов іскра в каміні,
Як ворони по ночі,
Шкребуть по сотні ліній,

На зорянистих плечах,
Що родинками вкриті,
І ароматом «вечір»
Й легкою гниллю «вітер»,

Що проростає в венах,
Мов яблука прогнилі, —
Пурпурні і зелені
Цукати в морі синім,

Такі, що їх ковтнувши,
Розваришся зсередини,
І в горло проштовхнувши мов,
Завп'єш із лави медом мов...

Бо плавити і плавати,
Така зірок історія,
Коли зірки палатні мов
Ввійшли у синє море.

(Квітка Лісовська)

Подобається

#688 в Різне
#83 в Поезія
#342 в Містика/Жахи

Відредаговано: 27.10.2026