18. ЛЕЖАЧИЙ СКАТ
Під лежачого ската вода не тече,
Вода — сірі поліпи у зморшках печер,
Вся вода — шестикутні червоні корали
Із відтінками тини, болота і металу.
Вся вода — це лиш краплі,
Лиш довгі мечі,
Щоб навчити співати, бери і точи
Звуком іскри, заліза, ковальського молота
І дощу, що заліз тихим стуком на голову.
Вся вода і є скат, що пливе десь під схронями,
Як гірський аромат у долинах, долонях мов,
Наче сморід піску в застиглому морі,
Фльори рому у шлюбках, що вічно солоні...
Вода — скат на зубах, вода — сколоті зуби,
Вода — сіль, вода — слиз, комок щупалець в грудях,
Вода завжди — усе, що болить і пече,
Та під ската лежачого — ні, не тече.
(Квітка Лісовська)