Мариністика

7. ПРОКИСЛИЙ РОМ

7. ПРОКИСЛИЙ РОМ

А в мене вдома
Пахне прокислим ромом,
А мій дім в пащах,
Із дерева злих акул,
Мій дім зелених, пурпурних і синіх хащах,
У мутних сферах, що ти там не раз тонув.

Мій дім шкварчить на гарячій земній пательні,
Мій дім шипить холодним морським вужем,
Коли мовчить — це завжди чомусь напевно.
Якщо мовчить — прощається з життям. Уже.

Мій дім — це завжди на перехресті дві шпаги,
А може, і три, а може, і навіть більше.
Мій дім — це косатка, закутана в чорні флаги,
Охрещена черепом й гімном піратських віршів.

Мій дім — брила солі і мутні прозорі камені,
Мій дім — запах пива і золота якорів,
Мій дім — танго риб, що там мені десь плавали,
Але я із дурості взяв їх і прокурив.

Мій дім — завжди нерв солоний із присмаком крові,
Мій дім — це язик, поділений прямо на два,
Мій дім — це змія, змія, що пливе у морі.
Мій дім — вся планета й солона її голова.

(Квітка Лісовська)

Квітка Лісовська

Подобається

#694 в Різне
#83 в Поезія
#353 в Містика/Жахи

У тексті є: море, море і пірати, море i корабель

Відредаговано: 28.10.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись