Глава друга: Нові жертви

Владо, ти мене чуєш? Я говорю що є ще одна жертва.  Владу вирвали із думок -  слідчий Максим.  Вони стояли на місці злочину — у невеликому парку неподалік від центру міста.

Поліцейська стрічка відгородила територію. На вологій траві лежало тіло молодої білявки. Влада здригнулася.

— Це… Наталя, — прошепотіла вона.

Враз спогади накотили: як Наталя вперше прийшла до неї за допомогою. Як вона, адвокат, разом із Денисом — братом Наталі — намагалися її захистити.

— Він все ж таки дістав її… — пробурмотіла Влада.

— Гей, Владо! Ти мене чуєш взагалі? — Максим подивився на неї з тривогою. — Вона ж по-звірячому вбита. Ти була її адвокатом. Можеш надати хоч якусь інформацію? Це важливо. Ти знаєш, яка паскуда зараз серед нас ходить.

— Я допоможу чим зможу… Але подробиці справи не можу розголошувати — адвокатська таємниця.

Через пів години вони вже були у відділку. Опитували матір Наталі, яка ледь стримувала сльози, і її брата Дениса.

— Я підозрюю її колишнього… — сказала мати. — Він був нестерпним. Контролював Наталю — що носити, що їсти, як виглядати. Постійно змушував її худнути. А вона ж була така гарна, струнка, з формами… Але Тарас ніколи не був нею задоволений. Через два місяці вона не витримала й пішла.

— Але він почав її переслідувати, — втрутився Денис. — Я мав з ним “чоловічу” розмову. Після того ніби відстав. Але за тиждень до смерті Наталя сказала, що він знову її дістає. Ми написали заяву, отримали заборонний припис, адвокат Влада допомогла. Навіть пригрозили йому: ще раз торкнешся — сядеш. Але… ми не вберегли її.

— А після тих погроз Тарас більше її не чіпав? — уточнив слідчий.

— Наскільки нам відомо — ні.

— Можливо, у Наталі ще були вороги? — запитав Максим.

— Можливо… Марк, її одногрупник. Але то стара історія, — відповів Денис.

— Можете розповісти?

— Вона мені розповіла… Я був їй не лише старший брат а як найкращій друг. Одного разу він кинув у неї їжу — дурень. Вона відповіла різко. З того часу почав її цькувати: підмовляв хлопців, погрожував. Ми тоді втрутилися, наче все стихло…

— Добре. Ми зв’яжемося з ним, — коротко відповів слідчий.

Наступна зупинка — Марк. Але поки група їхала до нього, Влада з Максимом вирушили до Тараса — колишнього хлопця Наталі.

Їх зустрів високий рудий хлопець у м’ятій сорочці з сигаретою в зубах.

— Доброго дня. Ви Тарас? — запитав Максим.

— Так. А ви хто?

— Слідчий Максим і моя колега Влада. Ми ведемо справу про вбивство Наталі. Можемо поставити кілька питань?

Тарас завмер. На обличчі з’явився щирий шок. Очі зволожились.

— Та… звісно. Коли це сталося? Що я можу зробити, аби ви знайшли того виродка?

— Як давно ви знали Наталю? — запитала Влада.

— Два роки. Спочатку спілкувалися онлайн, потім зустрілися — жили ж в одному місті. Я тоді приїхав із Хмельницького на навчання.

— Якими були ваші стосунки?

— Складними… Я ревнивий. Дуже. Це все зруйнувало.

— Але ж був заборонний припис. І ви переслідували її. Ви це визнаєте?

— Так. Після розставання мені зірвало дах. Я… я справді її кохав. І досі, мабуть, кохаю. Але вбити її? Ні! Учора й сьогодні я був в університеті. Екзамени. Я можу назвати викладача, групу — перевірте!

— Добре. Назвіть.

Тарас надав дані. Детективи вирушили перевіряти його алібі. Але дорогою…

…вони натрапили на ще одне тіло. Знову — білявка.