Злам

— Мама мила яму! Ама песив маму! — верещала я на всю горлянку, аж луна від скелі до скелі йшла. В нетрях снігу та скель, під непорушними, гострими як голки зірками, мені відповіло запекле виття якихось тварюк, незгодних з моїм вторгненням.

— Раму! Рама! Віслюка ж мені в кляту дупу! — лютувала я, не в силах отримати владу над власною горлянкою. В чому я помилилась? Давно вже виростивши, за допомогою нанітів голосові зв’язки, мені несила було опанувати мистецтво мовлення.

Хоча лайка давалася мені краще, ніж будь що інше, сам голос і віддалено не нагадував людський. Хіба що шепіт був ще туди-сюди, досить стерпний.

— Виглядає файна пані, наче в рота не брала! Ні горілки ні слив’янки ні червоного вина! — Марно намагалася я проспівати один з куплетів Еріс, але вийшло не дуже. Говірливі тварюки що ховалися десь у розломі скель, зареготали наче гієни.

— Я сказав що ти твереза! Ой не бий по голові! Обійми мене потужно! Та й цицками задуши! — не здавалася я. Але ж тварюки здалися: їх злякане скавучання віддалялося з чималою швидкістю.

Може змінити властивості під’язикової кістки? Чи вкоротити трохи язика? Цікаво що порадить Нана? Нана вивела: “Запит прийнято. Аналіз механізму мовлення.”

У моєму сприйнятті з’явився холодний, чіткий інтерфейс. Пролетіли дані про швидкість вібрації, формування формантів, рух м'язів, і складалися в тривимірну модель моєї голосової системи.

“Проблема ідентифікована. Ваші голосові зв’язки функціональні на 97%. Але модель зв’язків відповідальна за мову, хаотична і суттєво обмежена.”

Я ляпнула себе по лобі. Ну звісно, справа не в апаратному забезпеченні, а в прошивці. Мій мозок, привчений до невербального спілкування та звіриних звуків, просто не знав, як керувати цим складним інструментом.

Люди витрачають роки дитинства на оволодіння мовним апаратом — і то у фазі найвищої нейропластичності. Діти-мауглі, виховані вовками, рідко опановують мову повністю. Тобто навчитися “природним” шляхом я не зможу.

Зрозуміло, я доручила Нані, навчити мовну модель на базі емуляції мого голосового апарату і всіх збережених в ній аудіо даних. Через пару тижнів я буду співати як рок зірка і теревенити швидше за Еріс. Ще й голосів собі зможу навчити скільки захочу.

У моїй голові пролунав тихий, схвальний звук, Нана почала виконувати завдання. Коли я добігла місця, де колись малий чаклун, ледь не підпалив моє біленьке хутро, Нана сповістила що базова модель готова.

Голос все ще був хрипким, низьким, як в старої повії що в дупель прокурила свої легені. Але це вже була мова. Людська мова, просто голос був зламаний. Я вкрилася зимовим камуфляжем і почала обережно просуватися до Фортеці Клану Кривавих Ножів.