Фортеця Кривавих Ножів

— Шановна Бібі впевнена що те, Вам самій, не потрібне? — Біліс поглядала на те, як я примощувала на шиї задоволеної Рорі амулет, що аж сяяв смарагдовим сяйвом.

Я просто знизала плечима, потріпала Рорі по голові, та плеснула її по попі, відправляючи до батька, що так само як і я мостив амулет на шиї Піпі.

Біліс, прибувши на місце, в першу чергу оглянула печеру, і заходилася вирубувати з тіл чудовиськ смарагдові “ядра“, один в один схожі на бурштиновий амулет, що подарував мені Марек. Тільки мій був, практично, вичерпаний.

Рорі отримала ядро з павука, а Піпі з Тисячолітнього Змія. Не знаю з якого чудовиська було моє ядро, проте розмір того ядра ніяк не залежав від розмірів самих чудовиськ.

“Це придатне для твого клану місце?” — спитала я Кошенятко, скориставшись нотатником. Горлянка боліла страхітливо. Нана нарешті взялася її перебудовувати, під мої вербальні потреби. Але звуки, які я видавала, все ще мало нагадували людську мову. Тому ще треба буде навчитися.

— Так, але це місце для цілого десятку кланів, і мамо кажуть, що може розпочатись ціла війна за це місце.

“Війна з вами? З кланом Біліс?”

— Ні, не з нами! — рішуче заперечив Кошенятко. — Мама рідна онука, онуки володарки клану Кривавих Ножів.

Малий зніяковіло показав свої два ножі, витягши їх з піхов.

— Це ножі, що передавалися ще з тих часів, мені їх довірила Біліс, проте коли ми вже втратили надію і майже втратили життя Світло надіслало нам тебе, і тому..

“Ага! Отож Світло надихнуло тебе стрельнути блискавкою в мою ніжну дупку? Чи ти сам то вчинив?”

Ну дуже мені сподобалось вганяти його в сором. Особливо коли він отак.. червонів.
— Вибач! — заволав Кошенятко падаючи рачки, проте я підхопила його за руки. То вже занадто. Мені вже здавалось, що Світло послало мені молодшого брата, якого так весело буде дражнити.

— Тобто сумніву в нашому праві, на цю фортецю, ні в кого не виникне. А якщо і виникне, то Старші швидко поставлять нахабу на місце. Війна може розпочатися між бажаючими до нас приєднатися.

“Тобто ви тепер у відносній безпеці?”

— Все ще ні, проте Біліс планує віддати лігво Чорної Саті, що належить тепер мені, у обмін на десять сімей найманок, що стануть нашою охороною тут. Коли вони переїдуть до нас, разом з їх чоловіками, рабами, отарами і дітьми, ми будемо у повній безпеці.

Тобто тут свої порядки, клятви, закони і уявлення про честь, порушення яких значно погіршує якість життя порушників. Проте якщо Імперія тримається на “магії” своїх клятовних артефактів в храмах Святих Сестер, в цій спільноті чаклунів, порядок підтримується більш знайомими мені, людськими методами.