Мара

Етика

Я вислизнула назовні, не турбуючись зачинити двері. Вітерець із гір лоскотав шкіру, а гамір селища гудів десь удалині.

— Тут я виросла! І гадки не мала, що таке крадіжка, аж доки не вийшла в зовнішній світ, — буркотіла колись Гільда, старанно заточуючи меч, аж іскри сипалися.

— Та це ж Гюнтер волає, — озвався Марек, визираючи з хати. — Де його “Світлом в дупу прокляте точило”!

— Чого репетуєш, наче в тебе жінку на ніч поцупили! — гримнула Гільда, на все селище, аж луна пішла.

— Чого стоїте, йолопи! Йдіть точіть свою сокиру! Воно в Гільди! — заволав Гюнтер, вимахаючи комусь рукою.

— І як це Гюнтерове точило в тебе опинилось? — з підозрою спитав Марек.

— Воно не Гюнтерове, — спокійно відрізала Гільда. — Воно моє!

— Це як? — не второпав Марек, чухаючи потилицю.

— Хто взяв, того й точило! А хто не згоден, хай береться за сокиру! — Гільда блиснула очима.

— А якщо хтось не зізнається, що взяв? — уточнив Марек.

— Ото і є крадіжка! — пояснила Гільда, грізно зиркнувши на двох бороданів, що кинулися до неї з сокирами. Вона відбила сокиру першого, але відступила, і другий хапнув точило, чкурнувши геть. Добряче погамселивши один одного, Гільда з суперником розійшлись, задоволено регочучи.

— Ніхто з Навіжених не краде, — додала Гільда, витираючи піт. — Бо хто ж відмовиться від доброї бійки?

Марек тільки головою похитав, так і не втямивши їхньої етики. А я давно второпала: ніхто в мене нічого не візьме. Битися з “малечею” — ганьба, а не кричати, що взяв, — ганьба нечувана.

Я закинула капці в заплічний мішок і нашорошила вушка — нікого. Стопи м’яко трансформувалися в лапенятка. Я мчала до сірчаних джерел. Бо пам’ятала, що термальні джерела Ісландії та й Нової Зеландії тулилися до скель з виходами блищаку, тобто алюмосилікатів.

Пощастило! Знайшла мусковіт — слюду, що розщеплюється на тонкі, гнучкі листочки. Чим не покривне скло? Для мікроскопії — саме те. Відщепити можна прозорий клаптик, тонший за одну соту міліметра.

Мусковіт, жаростійкий діелектрик, витримує п’ятьсот градусів, а то й вісімсот. Нагребла для себе й Лінди. Будемо робити з нього покривне та предметне скло, для зразків мікроскопії, це не збільшить роздільну здатність, але дасть чіткість та точність фокусування.

Не втрималась і пірнула в сірчане джерело — погрітися. Бо вже сутеніло, а для античної мікроскопії потрібне яскраве сонце.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше