Я вислизнула назовні, не турбуючись зачинити двері. Вітерець із гір лоскотав шкіру, а гамір селища гудів десь удалині.
— Тут я виросла! І гадки не мала, що таке крадіжка, аж доки не вийшла в зовнішній світ, — буркотіла колись Гільда, старанно заточуючи меч, аж іскри сипалися.
— Та це ж Гюнтер волає, — озвався Марек, визираючи з хати. — Де його “Світлом в дупу прокляте точило”!
— Чого репетуєш, наче в тебе жінку на ніч поцупили! — гримнула Гільда, на все селище, аж луна пішла.
— Чого стоїте, йолопи! Йдіть точіть свою сокиру! Воно в Гільди! — заволав Гюнтер, вимахаючи комусь рукою.
— І як це Гюнтерове точило в тебе опинилось? — з підозрою спитав Марек.
— Воно не Гюнтерове, — спокійно відрізала Гільда. — Воно моє!
— Це як? — не второпав Марек, чухаючи потилицю.
— Хто взяв, того й точило! А хто не згоден, хай береться за сокиру! — Гільда блиснула очима.
— А якщо хтось не зізнається, що взяв? — уточнив Марек.
— Ото і є крадіжка! — пояснила Гільда, грізно зиркнувши на двох бороданів, що кинулися до неї з сокирами. Вона відбила сокиру першого, але відступила, і другий хапнув точило, чкурнувши геть. Добряче погамселивши один одного, Гільда з суперником розійшлись, задоволено регочучи.
— Ніхто з Навіжених не краде, — додала Гільда, витираючи піт. — Бо хто ж відмовиться від доброї бійки?
Марек тільки головою похитав, так і не втямивши їхньої етики. А я давно второпала: ніхто в мене нічого не візьме. Битися з “малечею” — ганьба, а не кричати, що взяв, — ганьба нечувана.
Я закинула капці в заплічний мішок і нашорошила вушка — нікого. Стопи м’яко трансформувалися в лапенятка. Я мчала до сірчаних джерел. Бо пам’ятала, що термальні джерела Ісландії та й Нової Зеландії тулилися до скель з виходами блищаку, тобто алюмосилікатів.
Пощастило! Знайшла мусковіт — слюду, що розщеплюється на тонкі, гнучкі листочки. Чим не покривне скло? Для мікроскопії — саме те. Відщепити можна прозорий клаптик, тонший за одну соту міліметра.
Мусковіт, жаростійкий діелектрик, витримує п’ятьсот градусів, а то й вісімсот. Нагребла для себе й Лінди. Будемо робити з нього покривне та предметне скло, для зразків мікроскопії, це не збільшить роздільну здатність, але дасть чіткість та точність фокусування.
Не втрималась і пірнула в сірчане джерело — погрітися. Бо вже сутеніло, а для античної мікроскопії потрібне яскраве сонце.