Мені знову пощастило. Підозріло сильно, але зараз я була не в тому становищі, щоб аналізувати. Комп’ютер завантажився без пароля. Взагалі. Ані запиту, ані підтвердження особи, ані «введіть код доступу». Екран просто ожив, ніби чекав, коли хтось нарешті натисне кнопку. На робочому столі рівно по центру красувалася папка з вельми красномовною назвою:
«ПРОЧИТАЙ МЕНЕ!!!»
Три знаки оклику. Люди, які так називають файли, зазвичай або у відчаї або дуже хочуть, щоб їх почули.
— Гаразд… — пробурмотіла я і відкрила папку.
Всередині було кілька текстових файлів. Я клацнула по першому.
Файл 1. Експедиція «Астерія»
Дата: 53 роки тому
Точка відправлення: Земля
Координати призначення: засекречені (внутрішній архів Космічного Союзу)
Експедиція була сформована на дослідження нової планети, тимчасово позначеної як «Астерія».
Планета визнана перспективною:
- придатна для дихання атмосфера;
- температура в діапазоні 14-22 градусів;
- гравітація 0,92 стандартної;
- наявність рідкісноземельних елементів і кристалічних структур, що потенційно застосовуються в навігаційних та просторових технологіях.
Мета експедиції: первинне вивчення флори, фауни та мінералів, оцінка можливості подальшої колонізації чи створення дослідницької бази.
Я проковтнула. Астерія. Чудово. Отже, у планети була назва. І була історія. Просто хтось дуже старанно її стер. Я відкрила наступний файл.
Файл 2. Біологія та середовище
Флора планети відрізняється низькою агресивністю. Більшість рослин придатні для переробки, деякі умовно їстівні.
Фауна:
Виявлено домінуючого хижака, який отримав умовну назву кралл.
Опис:
- високорозвинена, вкрай агресивна істота;
- гнучке тіло, потужна мускулатура;
- щільна шкіра, частково мінералізована;
- череп складної структури.
Вразливе місце виявлено лише одне: лобова зона, стик кісткових пластин черепа. Попадання до інших областей не призводить до швидкої загибелі.
М’ясо краллів визнано їстівним і має високі смакові якості.
Попередження: полювання вкрай небезпечне. Втрати серед персоналу — 2 особи.
Я повільно видихнула.
— Ну, звичайно… — пробурмотіла я. — Звичайно, я примудрилася зустріти саме їх.
Наступний файл відкрився із затримкою, ніби комп’ютер сумнівався, чи варто мені його показувати.
Файл 3. Поведінкові цикли
Встановлено, що кралли впадають у стан глибокої сплячки терміном приблизно на три місцеві місяці на рік.
Після завершення сплячки:
- рівень агресії зростає у кілька разів;
- починається активний пошук здобичі;
- збігається з періодом спарювання.
Саме в період сплячки було ухвалено рішення про будівництво підземного захисного комплексу (бункеру).
Роботи завершено успішно.
Я напружилася. Пальці самі стиснулися на краю столу. І відкрила останній файл.
Файл 4. Журнал подій
Через два тижні після виходу краллів зі сплячки зафіксовано перші напади.
Втрати персоналу — 4 особи.
Було ухвалено рішення забарикадуватися в бункері.
Виявлено, що кралли дуже негативно реагують на низькочастотний механічний гул. Запуск двигунів та генераторів відлякує їх.
Ми підтримуємо роботу генератора цілодобово.
Ресурси обмежені.
Зв’язок із Землею втрачено.
Якщо хтось це читає…
НЕ ВИХОДТЕ НА ПОВЕРХНЮ У ПЕРІОД АКТИВНОСТІ КРАЛЛІВ.
На цьому запис обривався. Без слів «ми вижили» чи «нас евакуювали».
Я сиділа мовчки, дивлячись на екран, поки генератор рівно гудів десь за стіною. Гул. Той самий. І раптом все склалося в одну дуже неприємну картину.
Звірі. Їхній страх перед шумом. Руїни зверху із залишками техніки. Шахта-пастка. І той механічний звук, до якого я бігла, рятуючись від краллів.
— Виходить, ось куди я вляпалася… — тихо сказала я.
Планета, яку забули. Експедиція, яку стерли з архівів. І лабораторія, в якій я зараз сиділа, жива тільки тому, що хтось колись зрозумів, чого тут треба боятися. А головне — я була тут не в сезон сплячки. І це означало, що нагорі, просто зараз, кралли були бадьорі, голодні і дуже незадоволені моїм візитом.