Вибрані твори Т.2

Том 2

Вступ

Шановний читачу перед тим як ви зануритесь в читання ціє по суті першої великої і програмної роботи  великого політичного діяча і філософа МАО Дзедуна я хочу вам коротко розповісти  про  китайське повстання у Хунані щоб  ви зрозуміли важливі історичні обставини, а заодно ми розберемось і в питаннях: коли і де воно почалося? хто його почав? як там з’явився Мао? І чим закінчилось це повстання?

І ось  вам коротка довідка про те, що і як тоді  відбувалося

СЕЛЯНСЬКИЙ РУХ У ПРОВІНЦІЇ ХУНАНЬ (1926–1927)

Селянський рух у провінції Хунань — масова соціально-політична кампанія та період активних селянських виступів у центральній частині Китаю під час Північного походу (1926–1927 рр.), які стали ключовим етапом у формуванні ідеології маоїзму та стратегії Комуністичної партії Китаю (КПК). Події в Хунані знайшли відображення у фундаментальній праці Мао Цзедуна «Звіт про дослідження селянського руху в Хунані» (лютий 1927 р.) та передували Повстанню осіннього збору.

Історичний контекст

У 1926 році Національно-революційна армія Гоміньдану, у рамках єдиного фронту з Комуністичною партією Китаю, розпочала Північний похід з метою подолання мілітаристів і об'єднання країни. Провінція Хунань стала одним із головних театрів бойових дій та революційної агітації.

На відміну від попередніх етапів китайської революції, що зосереджувалися на робітничому русі в містах (Шанхай, Гуанчжоу), у Хунані спостерігався безпрецедентний підйом селянського руху. Селянські асоціації, підтримувані комуністичними організаторами, почали здійснювати тиск на поміщиків, вимагаючи зниження орендної плати, скасування боргів та ліквідації феодальних привілеїв.

«Звіт про дослідження селянського руху в Хунані»

У січні 1927 року Мао Цзедун, який на той час обіймав посаду заступника голови Асоціації селянського руху Гоміньдану, здійснив 32-денну поїздку п'ятьма повітами провінції Хунань. Результатом цього дослідження став документ, відомий як «Звіт про дослідження селянського руху в Хунані» , опублікований у лютому 1927 року.

Основні тези праці:

Революційний потенціал селянства: Мао стверджував, що бідне селянство є найреволюційнішим класом у Китаї, здатним очолити боротьбу проти імперіалізму та феодалізму.

Критика помірного курсу: Автор критикував керівництво КПК та лівих гоміньданівців за спроби стримати селянський рух, вважаючи його «надмірним». Мао наполягав на тому, що революція не є «обідом» або «написанням твору», це акт насильства, повстання одного класу проти іншого.

Чотирнадцять великих досягнень: У звіті перелічено конкретні дії селянських асоціацій, від організації самооборони до боротьби з релігійними забобонами та чоловічим шовінізмом.

Цей документ став ідеологічним обґрунтуванням зміни стратегії КПК з урбаністичної на аграрну.

Події 1927 року та Повстання осіннього збору

Радикалізація селянського руху в Хунані спричинила занепокоєння серед консервативних кіл Гоміньдану та військових командирів. У квітні 1927 року Чан Кайші здійснив державний переворот у Шанхаї (Шанхайська різанина), поклавши початок розпаду єдиного фронту та репресіям проти комуністів.

У відповідь на терор, КПК планувала збройний опір. Хоча «Звіт» Мао стосувався аналізу селянського руху, безпосередньо військово-політичним наслідком цих подій стало Повстання осіннього збору (вересень 1927 року).

Мета: Захоплення влади в містах провінції Хунань та створення радянської влади.

Результат: Повстання зазнало поразки через перевагу урядових військ.

Наслідок: Залишки загонів під проводом Мао Цзедуна відступили в гори Цзінганшань, де було створено першу сільську революційну базу. Це ознаменувало початок довготривалої селянської війни в Китаї.

Історичне значення

Ідеологічний поворот: Події в Хунані та аналіз Мао Цзедуна остаточно закріпили селянство як головну рушійну силу китайської революції, що відрізняло китайський комунізм від класичного марксизму, орієнтованого на пролетаріат.

Стратегія «Оточити міста селом»: Досвід 1927 року ліг в основу військової доктрини КПК, яка згодом призвела до перемоги у громадянській війні та створення КНР у 1949 році.

Документальна спадщина: «Звіт про дослідження селянського руху в Хунані» вважається одним із найважливіших текстів маоїзму та обов'язковим джерелом для вивчення історії китайської революції XX століття.

Тож ця «Доповідь», до вивчення якої ми приступили  — це останній момент надії перед великою катастрофою і початком багаторічної громадянської війни в Китаї.

Тепер, знаючи цей контекст,  сам текст доповіді ви  прочитаете переклад цієї роботи  інакше, ніж без історичної справки

«ДОПОВІДЬ ПРО ОБСТЕЖЕННЯ СЕЛЯНСЬКОГО РУХУ В ХУНАНІ» (Березень 1927 р.)

Важливість селянського питання

Під час моєї нещодавної поїздки до Хунані я провів особисте обстеження ситуації у п’яти повітах: Сянтань, Сянсян, Хеншань, Лілін та Чанша. Протягом тридцяти двох днів, з 4 січня по 5 лютого, я скликав у селах та повітових містечках конференції зі збору фактів, у яких брали участь досвідчені селяни та товариші, що працюють у селянському русі; я уважно слухав їхні доповіді та зібрав величезний матеріал.