Педагогічна практика

Після третього курсу була педагогічна практика в селі Народицького району. Мені дали класне керівництво, а також викладання уроків російської мови й літератури у 8 класі. Це були чудові діти: скромні, виховані, дружні, активні. Щоб вивчити їхню поведінку, манери, я частенько сиділа в підсобці їхнього кабінету і спостерігала за ними через маленьке віконце.

У селі не вистачало робочих рук і тому часто у школі було по 2-4 уроки, після яких діти сідали в автобус і їхали виконувати сільськогосподарську роботу на полях. Пам’ятаю, як ми збирали льон. Ми збирали його та зв’язували у снопи. Снопи ставили в шатри для сушіння й дозрівання насіння. Зараз, мабуть, ручним способом збирання льону вже не користуються. Діти усвідомлювали, що приносять користь своєю працею. Але вони не усвідомлювали, що таким чином вони не отримували знання на уроках, із яких їх забирали. Але їм це подобалося! Лагідне сонечко, крилатий вітерець, високе небо, обмежений далеким загадковим небокраєм простір – в усьому була гармонія і свобода! Саме на природі ми стали ближчими, розкутішими, ми довірилися одне одному.

У нашій групі були і студенти-відмінники, і студенти з посередніми знаннями. Я ніколи відмінницею не була. Це просто неможливо охопити неосяжне, і тому на останніх курсах вирішила: буду детально вчити всі предмети, що стосувалися саме мови й літератури, а всі інші предмети – як вийде. І ось мій перший урок! Я проводила його перед своїми одногрупниками, учителями й методистом. І маю сказати, що була як риба в воді, це було моє благодатне середовище. Згадавши зі свого шкільного життя деяких учителів, які не відривалися від конспекту або підручника під час уроків, вирішила, що не буду заглядати в конспект, а буду дивитися в дитячі очі, буду з ними ділитися своїми знаннями. Буду їм порадником і другом. Не буду зводити між собою і ними нездоланну стіну пихатості й значущості, як це часто робили з нами деякі наші вчителі. А ще буду з ними чесною і відвертою. Якщо чогось не знатиму, буду зізнаватися й говорити, що дізнаюся на наступний урок. Контакт! Це найголовніша умова між учнями й учителем для навчання. І цей контакт у нас був. Я його відчула і прочитала це в очах зацікавлених дітей.

Під час оголошення методистом оцінок за цей урок і за всю практику я отримала найвищий бал. Так! Це моя справа! Я на своєму місці! Я обрала правильний шлях!