Розділ II Спінінг

Була остання неділя липня, і на сьогодні в сім'ї Голобородьок була запланована важлива справа- похід на пляж місцевої річки. Збирались довго, весело та голосно. Нарешті всі надувні круги були надуті, купальники вдягнуті, пляжні рушники та їжа дбайливо складені у пляжні сумки. Начепивши на носа чорні сонцезахисні окуляри, Іван Голобородько скомандував:
- За мною!
Чистісінький тобі Брюс Вілліс! Його дружина, син, невістка та онучка рушили за ним.
Дорогою зайшли до сусіда Петра Перебийноса, щоб покликати теж з собою на пляж, та його не виявилось вдома.
- Мабуть знов до когось десь  залицяється одинокий наш вовк,- промовив Іван.
- Або перехиляє чарчину, - додала його жінка Настя, яка трішки не любила сусіда за любов до оковитої.
 -Завжди ти на бідного Петра бочку котиш,- заступився за друга Іван.
- Бо знаю вас як облуплених, - залишила за собою останнє слово Анастасія. Іван не мав, що відповісти Насті, тож гордо розпрямивши спину вирушив в бік пляжу. Решта рушила слідом, причому бідний син Данило тягнув мангал, подумки проклинаючи все на світі. Сьогодні планувалась рибалка, а потім смаження риби на мангалі, то мусив тягти.
Шли Голобородьки недовго, в через хвилин десять перед їхніми очима з'явилась широка річка, берег якої де-не-де заріс очеретом.
Голобородьки розмістились на пляжі- чоловіки пішли плавати, прихопивши з собою малу Іринку, жінки ж лягли засмагати на сонечку.
Раптом почувся крик Іринки:
- Моя панамка! 
Всі присутні повернули голови на крик дівчинки, і побачили, що рожеву стильну панамку почало відносити течією вниз.
Вся компанія кинулась за головним убором малої, що спокійнісінько плив собі по воді.
- Як же її дістати?- гарячково почав думати Іван в голос?
- Я знаю, треба виловили її спінінгом! - підкинув ідею син Данило.
- Голова!- похвалив сина голова сім'ї.- Біжи бери спінінга та виловлюй!
Данило швиденько збігав за спінінгом, і став робити перші спроби вилову панами, що зачепилась саме за очерет, якиц ріс місцями біля берега. Та нічого не вийшло, як не закидав вудилище Данило, клята панама ніяк не хотіла чіплятись на гачка і поплила собі далі за течією.
Вся компанія кинулась берегом за нею. Несподівано вони наткнулись на свого сусіда Петра, що лежав біля зарослів очерета і дивився в бінокля, роздивляючись щось на тому березі.
- А що це ти таке робиш, га?- гаркнув над вухом в друга Іван, жартуючи.
- Що? Де? Хто?- кинувся той сполохано.
А потім побачивши, що це сусід Голобородько, сплюнув і сказав, усміхаючись:
- А щоб тебе, Іване! Жартівник.
- Що роздивляєшся?- запитав Іван Голобородько, беручи до рук бінокля і дивлячись у потрібному напрямку, а потім присвиснув, промовивши:
- Ух яка!
- Що це ви там роздивляєтесь?- одразу подала голос Анастасія.- Мабуть якусь чергову кралю?- промовила жінка і загрозливо рушила в бік Івана та Петра.
- Настю, тут теє, така справа, подобається мені одна жінка, Тетяна Янківська,- промовив швидко Петро.
- Таня? Ну нічого ж собі,- заусміхалась Анастасія. Блондинка Тетяна нещодавно переїхала до них у Цвіркуни та працювала продавчинею в місцевому магазині 
- Так, Таня,- промовив Петя, червоніючи.
- То треба їй зізнатись!- підказала Світлана, дружина Данила.
- Я хотів, але як?- запитав в усіх бідолашний Петро.
- Мовчки,- промовив з серйозним видом Івпн, і всі розсміялись.
- Петю, просто запроси її на побачення, - порадила Настя сусіду.
- Точно!- засяяв той, як мідна копійка.- Так і зроблю. А що ви тут всі робите?
І довелось Івану та решті розповісти про кляту панамку. Доречі остання відділилась від зарослів очерету і поплила собі далі вниз.
- Лови її!- крикнув Данило та перший побіг зі спінінгом за панамою. Вся компанія, включаючи і Петра, кинулась і собі за ним.
Хвилин через тридцять врешті-решт рожеву панамку Іринки виловили спінінгом і урочисто вручили малій, що так і світилась від щастя. Молодь та Петро пішли купатись у теплій водичці, а Іван з Анастасією залишились на пляжі засмагати.
Вревнившись, що ніхто їх не чує,  Іван несподівано промовив, дивлячись на свою Настю:
- Ти моя Дульсінея (чув по телеку колись).
Жінка образилась та кинула у відповідь:
- Ти що на сонці перегрівся?Яка я тобі "Дульсінея"? За кого ти мене маєш? Я порядна жінка.
Іван швидко розповів (щоб не перепало, а то Анастасія швидка на таке діло), що це героїня книжки, тобто так називають даму серця. Настя швидко розтанула та назвала Івана "любим козликом".
А ввечері на мангалі засмажили виловлену рибку. Потім Настя затягнула "Стефанія, мамо", оскільки дуже любила цю пісню, і всі підхопили. Після цього всі перейшли на народні пісні - "Розпрягайте, хлопці, коней", "Ой на горі два дубки" тощо. Вся компанія співала пісень, не забуваючи смакувати свіжезасмаженою зловленою рибкою, і думала про те, як же все таки гарно влітку на річці в селі! Та ще й з друзями!