Мандрівний Цирк Тіней

Частина 28

Поки Елія йшла кладовищем, розум почав грати з нею. Параноя накривала все тіло, змішана з дивним передчуттям. І раптом перед очима виник образ: він стоїть там, на порожньому полі десь далеко, наче наречений, який чекає на неї. Місце — чужинецьке, нагадує пустелю , але його погляд, його постава — такі ж знайомі, такі ж теплі, як у її снах і ночах поруч із цирком.
Вона знала, що це не реальність, але серце не слухало логіку. Його присутність була настільки реальною, що мороз пробіг по всьому тілу. Кожен рух його тіла, кожен дотик погляду говорили: він чекає. Він чекає її, і його терпіння вічне, як холод цирку.
— Це… параноя, — шепотіла Елія сама собі, намагаючись тримати розум ясним. — Це лише страх і фантазія.
Але відчуття його очей, спокійного і водночас владного, проникало глибоко в душу. І навіть усвідомлюючи, що це лише уява, вона не могла відмовитися від відчуття, що він справді чекає, що він наречений у тіні її майбутнього, і що світ цирку, холод і темрява зараз кличуть її назавжди.

Білий Ангелок

Подобається

#1433 в Фентезі
#150 в Містика/Жахи

У тексті є: мандрівний цирк тіней і акробатика мрії, готичне психологічне фентезі, мрія ціною життя і вічне шоу

Відредаговано: 20.03.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись