Мандрівний Цирк Тіней

Частина 28

Поки Елія йшла кладовищем, розум почав грати з нею. Параноя огортала все тіло, змішана з дивним, невиразним передчуттям. І раптом перед очима виник образ: він стоїть там, на порожньому полі десь далеко, мов наречений, який чекає на неї. Місце — чужинецьке, нагадує пустелю, але його погляд, його постава — такі ж знайомі, такі ж теплі, як у її снах і тих ночах поруч із цирком.
Вона знала: це не реальність. Але серце не слухало логіку. Його присутність була настільки реальною, що мороз пробіг по всьому тілу. Кожен рух його тіла, кожен дотик погляду говорили одне: він чекає. Він чекає її, і його терпіння вічне, як холод цирку.
— Це… параноя, — шепотіла Елія сама собі, намагаючись тримати розум ясним. — Це лише страх і фантазія.
Але відчуття його очей, спокійного й водночас владного, проникало глибоко в душу. І навіть усвідомлюючи, що це лише уява, вона не могла відмовитися від відчуття, що він справді чекає. Що він — наречений у тіні її майбутнього. Що світ цирку, холод і темрява зараз кличуть її назавжди.

Білий Ангелок

Подобається

#2096 в Фентезі
#371 в Містика/Жахи

У тексті є: мандрівний цирк тіней і акробатика мрії, готичне психологічне фентезі, мрія ціною життя і вічне шоу

Відредаговано: 24.03.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись