Мандрівний Цирк Тіней

Частина 25

Ніч накрила місто темною ковдрою. У кімнаті панувала глибока тиша, лише годинник тихо відлічував хвилини. Елія лежала на ліжку, відчуваючи втому, холод і невидиму тяжкість у грудях.
Раптом присутність стала відчутною знову. Він прийшов. Акробат, що чекав на неї, дивився тихо, очі наповнені ніжністю й відданістю. Без слів, без зайвих жестів — він ліг коло неї, обійняв, і тиша одночасно стала теплою і холодною.
Її серце забилося швидше, але в цій близькості не було страху — лише відчуття завершеності, немов вона знала його століттями. Його мовчання говорило більше, ніж будь-які слова: підтримка, любов, обіцянка бути поруч.
Перед тим, як зникнути, він тихо прошепотів:
— Ще трохи… і ми назавжди разом. І з цирком.
Слова залишилися в повітрі, мов тонка вогняна нить, що обплітала кімнату. Елія відчула, що реальність і світ тіней злилися в одну лінію, і відтепер немає шляху назад. Холод і тепло, страх і захоплення переплелися, залишаючи її на порозі нової реальності, де цирк і він стали невід’ємною частиною її життя.

Білий Ангелок

Подобається

#2095 в Фентезі
#370 в Містика/Жахи

У тексті є: мандрівний цирк тіней і акробатика мрії, готичне психологічне фентезі, мрія ціною життя і вічне шоу

Відредаговано: 24.03.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись