Мандрівний Цирк Тіней

Частина 24

Попри ліки, стан Елії не покращувався. Холод у тілі лише посилювався, ніби зсередини тягнув її до іншого світу, а розум відмовлявся приймати реальність. Кожна спроба дихати глибоко, випити чи навіть рухатися давалася з величезною працею.
І тоді, коли день почав згасати, з’явилася Сафо. Напарниця тихо постукала у двері, і Елія ледве змогла підняти голову. Сафо зайшла до кімнати, несучи з собою просту турботу, але її погляд був дивним — сумним і тихим, ніби вона прощалася з кимось назавжди.
Вона сіла поруч, не кажучи нічого, лише дивлячись на Елію очима, що сповнені прихованого жаху й ніжності одночасно. Кожен жест напарниці, кожен зітх глибоко проникали у свідомість Елії.
— Я… просто хотіла бути поруч, — тихо промовила Сафо, — бо не знаю, що ще можу зробити.
Слова звучали як прощання. Елія відчула, як їхня близькість змішується зі страхом: ніби відтепер залишаються лише хвилини, і навіть ця людина може піти, залишивши її наодинці з холодом і тінями, що пронизують тіло.
В кімнаті запанувала тиша. Лише легке дихання і відчуття того, що межа між світом живих і світом цирку стає дедалі тоншою, непомітною. Елія розуміла: вона на порозі чогось, що змінить усе. І навіть ті, хто любить її, можуть залишитися лише спостерігачами.

Білий Ангелок

Подобається

#1433 в Фентезі
#150 в Містика/Жахи

У тексті є: мандрівний цирк тіней і акробатика мрії, готичне психологічне фентезі, мрія ціною життя і вічне шоу

Відредаговано: 20.03.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись