Мандрівний Цирк Тіней

Частина 20

Робочий день минув у суєті й рутині. Елія ледве тримала думки в купі, приймаючи замовлення і усміхаючись клієнтам. Але як тільки вечір опустився на місто, тіло нагадувало про нічні сни й дивний цирк, який не хотів залишати її свідомість.
На шляху додому вулиці здавалися порожніми, а світло ліхтарів відкидало довгі тіні, що хиталися під вітром. І тоді вона почула музику. Ледь чутну, дивну, знайому. Ту саму, що супроводжувала виступи цирку уві сні.
Холод пробіг по спині, і раптом відчуття присутності — хтось обійняв її зі спини, холодний і невидимий, і поцілував у щоку. Серце пропустило удар, тіло здригнулося.
— Параноя… — подумала вона, намагаючись заспокоїтись. — Багато думаю про цирк, про дивні виступи, слова Сафо… Це все лише фантазії.
Вона прискорила крок, сподіваючись, що холод і музика зникнуть. Додому залишалося лише кілька кварталів, але відчуття, що хтось слідкує, не полишало її.
Коли нарешті опинилася у квартирі, Елія зітхнула, опустившись на диван. Рука тремтіла, серце ще билося швидко. В голові крутилися слова напарниці: історія про цирк, про вбивства і похованих артистів, про те, як вони шукають нову учасницю.
І хоча вона намагалася списати все на втому й параною, відчуття залишалося. Музика, холод, поцілунок у щоку — ніби тихе нагадування, що цирк Мандрівного Тіней не залишає тих, хто ступив у його тіні.

Білий Ангелок

Подобається

#2095 в Фентезі
#370 в Містика/Жахи

У тексті є: мандрівний цирк тіней і акробатика мрії, готичне психологічне фентезі, мрія ціною життя і вічне шоу

Відредаговано: 24.03.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись