Мандрівний Цирк Тіней

Частина 20

Робочий день минув у суєті і рутині. Елія ледве тримала думки в купі, виконуючи замовлення і усміхаючись клієнтам. Але як тільки вечір опустився на місто, все її тіло нагадувало про нічні сни та дивний цирк.
На шляху додому вулиці здавалися порожніми, а світло ліхтарів відкидало довгі тіні, що хиталися під вітром. І тоді вона почула музику. Ледь чутну, дивну, знайому. Ту саму, що супроводжувала виступи цирку уві сні.
Холод пройшов по спині. І раптом — відчуття присутності. Хтось холодний обійняв її зі спини і поцілував у щоку. Серце пропустило удар, тіло здригнулося.
«Параноя», — подумала вона, намагаючись розслабитися. «Багато думаю про цирк, про дивні виступи, про слова Сафо. Це все лише мої фантазії».
Вона прискорила крок, сподіваючись, що холод і музика зникнуть. Додому залишалося лише кілька кварталів, але відчуття, що хтось слідкує, не покидало її.
Коли нарешті опинилася у квартирі, Елія зітхнула. Рука тремтіла, серце ще билося швидко. В голові крутилися слова напарниці: історія про цирк, про вбивства і похованих артистів, про те, як вони шукають нову учасницю.
І хоча вона намагалася списати все на втому та параною, відчуття залишалося. Музика і холод, цей поцілунок у щоку — ніби нагадування, що цирк Мандрівного Тіней не лишає тих, хто увійшов у його тіні.

Білий Ангелок

Подобається

#1376 в Фентезі
#134 в Містика/Жахи

У тексті є: мандрівний цирк тіней і акробатика мрії, готичне психологічне фентезі, мрія ціною життя і вічне шоу

Відредаговано: 20.03.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись