Мандрівний Цирк Тіней

Частина 18

Наступного ранку Елія прокинулася з важким відчуттям у грудях. Сон, що лишився в пам’яті, розпливався в хаосі деталей. Вона намагалася пригадати, чи перетинала колись певне місце в місті — ту частину, де, можливо, траплявся цирк, але свідомість відмовлялася давати точну відповідь.
Розпач від останньої відмови цирку дався взнаки. Світ здавався холодним і безжальним. Вночі, не стримуючи емоцій, Елія випила зайвого. Алкоголь дав тимчасове полегшення, але не зміг розвіяти тіні, що давили на думки.
Вона ледве пам’ятала, як опинилася серед нічного міста. Темрява була густою, пахла сирістю й старим каменем. Вуличні ліхтарі кидали дивні, майже живі тіні. Відчуття минулого вечора, холодних поглядів цирку і легенда про тих, хто не повернувся, накладалися одне на одне, роблячи повітря важким і небезпечним.
Елія йшла вузькими вуличками, ніби ведена кимось невидимим. Серце билося швидко, холод і тривога змішувалися, а думки про цирк і можливе місце зникнення впліталися у відчуття невідомої сили.
— Це тільки сон, — намагалася переконати себе Елія, — але чому все навколо таке реальне?
І саме тоді, у цьому темному місті, вона відчула легкий рух повітря — холод, знайомий ще з арени цирку, пройшов по спині, мов нагадування: світ Мандрівного Тіней не лишається позаду. Він іде разом із нею.

Білий Ангелок

Подобається

#2096 в Фентезі
#371 в Містика/Жахи

У тексті є: мандрівний цирк тіней і акробатика мрії, готичне психологічне фентезі, мрія ціною життя і вічне шоу

Відредаговано: 24.03.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись