Мандрівний Цирк Тіней

Частина 18

Наступного ранку Елія прокинулася з важким відчуттям у грудях. Сон, що лишився в пам’яті, розпливався в хаосі деталей. Вона намагалася згадати, чи перетинала колись певне місце в місті — ту саму частину, де, можливо, траплявся цирк, але свідомість відмовлялася давати точну відповідь.
Розпач від останньої відмови цирку дався взнаки. Вона відчула, що весь світ здався холодним і безжальним. Вночі, не стримуючи емоцій, Елія випила зайвого. Алкоголь дав тимчасове полегшення, але не зняв тіні, що пресували думки.
Після цього вона ледве пам’ятала, як опинилася серед нічного міста. Темрява була густою і густо пахла сирістю та старим каменем. Вуличні ліхтарі кидали дивні тіні, що рухалися самостійно. Відчуття минулого вечора, холодних поглядів цирку і легенди про тих, хто не повернувся, накладалися одне на одне, роблячи повітря важким і небезпечним.
Вона йшла вузькими вуличками, ніби ведена кимось невидимим. Серце билося швидко, холод змішувався з тривогою, а думки про цирк і можливе місце зникнення — з невідомою силою.
— Це тільки сон, — намагалася переконати себе Елія, — але чому тоді так реальне все навколо?
І саме тоді, у цьому темному місті, вона відчула легкий рух повітря — і холод, знайомий ще з арени цирку, пройшов по спині, мов нагадування: світ цирку Мандрівного Тіней не лишається позаду, він йде разом із нею.

Білий Ангелок

Подобається

#1453 в Фентезі
#151 в Містика/Жахи

У тексті є: мандрівний цирк тіней і акробатика мрії, готичне психологічне фентезі, мрія ціною життя і вічне шоу

Відредаговано: 20.03.2026

Додати до бібліотеки

Поскаржитись