Даррен Алістон, майбутній король Сарнії.
Кабінет короля.
На аудієнцію до принцеси Фамрії Ерік все ж таки з'явився.
Навіть привів себе у відносний порядок: волосся було акуратно підстрижене, борода стала зовсім короткою, більше нагадуючи відрослу щетину. Брат був у білосніжній сорочці і нервово барабанив пальцями по підлокітнику свого крісла. Відчувалося, що чоловік напружений, вперше покинувши добровільне ув'язнення у покоях.
Я заговорив першим: "Що ж, принцеса Елора, Ви просили аудієнції, ми Вас уважно слухаємо," - склавши руки перед собою я уважно оглянув дівчину.
"Так, Ваша Високість. Думаю, спочатку Вам варто ознайомитися з посланням від короля Фамрії, а потім ми все обговоримо," - Елора простягла мені сувій, скріплений королівською печаткою, і повернулася на запропоноване їй місце.
Я уважно вивчав послання короля Ітона. Почергово дивувався і хмурився, потім покликав жестом Фредеріка, і граф також здивовано вчитувався в пропозиції правителя Фамрії.
Коли ми дочитали листа, передали його принцові Еріку, який читав його, потираючи підборіддя. Потім він здивовано подивився на мене, потім на Елору.
Я був спантеличений посланням Ітона не менше брата, і витримавши паузу, сказав: "Хм, Елора, пропозиція Його Величності досить несподівана. Я б навіть сказав, досить щедра, адже Фамрія вже давно не укладала союзи з жодним королівством," - чекаючи на реакцію, оглянув принцесу, і вона кивнула.
Потім я продовжив: "Але боюся, що є пункт, який я не можу виконати. Ви повинні знати, що в мене вже є наречена. Тому умова короля Ітона про шлюб з принцем Сарнії, для укладення союзу, наразі не можлива. Я заручений, а стан принца Еріка не дозволяє йому заручитись з вами,” – сказав з нотками не удаваного жалю.
Я б із задоволенням уклав союз з Фамрією, якби не умова про заручини. Здобути такого союзника не відмовився б жоден правитель.
Далі все пішло не за планом. Запропонувавши принцесі шлюб із одним із наших нових радників, я лише розсмішив дівчину, яка розіграла цілу виставу ображеної гідності.
Отут мені став у нагоді Ерік: він зміг згладити конфлікт і трохи остудити запал принцеси. Виявилося, що все банально просто: Елора хотіла прибрати до рук мого артефактора і вміло розігруючи карту з посланням від батька, вона виторгувала для себе практично вільний доступ до співпраці з Фредеріком. Оцінивши таланти дівчини в умінні отримати бажане та обговоривши її умови, ми відпустили принцесу і залишилися утрьох з Еріком та Фредеріком.
_________________________
"Що скажете?" - похмуро запитав я у радників.
"Зухвала, але розумна. Вміло роздула скандал із дрібниці. На твоєму місці, я б поговорив зі Штайном. Нам потрібен цей союз," - холодно сказав Ерік.
"Я згоден з принцом Еріком. Виклич герцога до себе, покажи йому листа. Якщо він не зовсім зійшов з глузду, добровільно розірве заручини з Наомі. Фамрія - занадто смачний союзник. А принцеса Елора - дуже цікава кандидатура на роль королеви. Думаю, правителька піде на користь двору," - підтримав колишнього спадкоємця граф Стоун.
Я посміхнувся, представляючи як відреагують придворні ляльки на Елору, - "Без сумнівів, характер у неї є і зуби теж. Придворним акулам така королева швидко обточить зуби. Та й маріонеткою вона не стане, на відміну від Наомі. Залишилося вирішити питання із заручинами,” - я задумливо потер підборіддя. - "Що ж, напишу герцогу. Він достатньо довго ігнорував мої запрошення до палацу."
____________________
Але, на жаль, герцог ще довгий час ігнорував мої накази та виклики. Було бажання продемонструвати силу, але Ерік переконав почекати і не квапити події.
У тому, що герцог не поспішав до палацу, був один незаперечний плюс: Елора погодилася залишитись у Сарнії до моменту коронації. Це дало унікальну можливість пізнати її краще. Враження були явно позитивними: принцеса виявила свою кмітливість, що відрізняло її від звичайних аристократок. Вона мала прекрасні манери, була товариською, при цьому добре вихованою і вельми привабливою. А зовнішність... Не можна було не визнати, що вона була справді вродлива.
Однак серед усіх її переваг існував один недолік, який я помічав кожного разу, коли ми спілкувалися: вона надто нагадувала мені Ешлі. Здавалося, зовні вони були кардинально різними, але в Елорі я відчував той самий вогонь, який так подобався у Ешлі колись, і саме він завжди залишав тінь ностальгії та болю від спілкування з принцесою.
Незважаючи на позитивні якості Елори, які я поважав і цінував, подолати цей прихований бар'єр мені не під силу. Принцеса неминуче повертала мене до минулого, і це змушувало зберігати дистанцію та зводити зустрічі до необхідного мінімуму.
___________________
Тільки перед самою коронацією мені таки вдалося домовитися зі Штайном, ну як домовитися — довелося погрожувати зарозумілому раднику. Зрозумівши, що Наомі ні в якому разі не отримає корону, він відступив і затаївся.
Заручини з Наомі розірвали.
Відразу після коронації, на яку зібралися делегації з сусідніх королівств, я оголосив про наші з Елорою заручини.
Імператор Північного королівства, Рейвен Фокс, був роздратований тим, що розірвати Сарнію на частини не вдалося. Він все ж таки зробив нам кілька сюрпризів, але ми впоралися, і я вирішив впритул зайнятися пошуками зрадників у палаці та серед командирів. У замку було дуже багато шпигунів, і це питання треба було вирішити.
Не обійшлося і без сюрпризу від Еріка. Через два тижні після наших з принцесою заручин пішли чутки про дуже неформальні відносини між нею і принцом.
Як виявилося, за час своїх поїздок до Фамрії, Ерік встиг потоваришувати зі спадкоємцем Фамрії та старшим братом Елори. І судячи з усього, сама принцеса досить сильно прив'язалася до молодого спадкоємця, коли він гостював у їхньому палаці.
Довелося змусити брата дати слово, що він не псуватиме репутацію майбутньої королеви, і незважаючи на взаємну симпатію між ними, відійде в сторону.