Мандрівна муза

До музи

Як до джерела припадаю
Вустами загасить жагу,
Тебе у серце я впускаю,
Твій подих в душу собі ллю.

Твої чарівні ніжні звуки
Для мене, як ковток води.
Коли в душі моїй розпука,
Рятуєш завжди мене ти.

О музико! Моя ти мріє!
Без тебе я не можу жить.
Своєю ласкою зігрієш -
І стане легко мені вмить.

Чому ти, дивная красуне,
Приваблюєш мене так сильно,
Коли у вирію літаєш,
Як ластівка у небі вільна?

Ти можеш бути, мов струмочок,
Дзюрчати ніжно у травичці,
Котитися де гай, лісочок,
А там й у річку перелитись.

Чи, може, океан могутній,
Що грізно хвилями б'є скелі;
Чи вітер під палючим сонцем
Десь звідкись взявся у пустелі.

Але мені байдуже, музо,
Чи будеш грізна ти, чи тиха.
Я все одно люблю і дуже
Спів в серці, що від тебе диха!

Подобається

#4850 в Різне
#1195 в Поезія

У тексті є: вірші

Відредаговано: 07.02.2019