Мандрівна муза

Я тебе загубив...

Я тебе загубив у бою на мечах.
Неврятована мить. Мій розхристаний смуток.
Завмирає життя в почорнілих очах,
Вмитікає із кров'ю в надіях незбутих.

І минули не дні і не тижні - віки.
Із полону відчаю тягнув себе вперто.
Я зустрівся наршеті із чимось таким,
Що примусило пам'ять про тебе завмерти.

Ти воскресла. Незрима, нестримна, п'янка.
Мов собака скажений, я гнав за тобою.
Мої очі сліпі на кінці повідка
Відчували жагу й насолоду до бою.

Запах шкіри твоєї затьмарював світ.
Звичні спалахи раптом пожгли мені очі.
Тільки ти не впізнала. І стала не ти.
Я розгублено прагнув і бився щоночі.

Ми зійшлися нарешті, мов давні світи
Перетнулись, руйнуючи стіни запекло.
То каміння не з неба - палали мости,
Що ми їх за собою тягнули до пекла.

Така тиша навкруг. Знов осліп, як дитя.
Я тебе загубив у двобою зі смертю.
Твоя темрява гору взяла над життям,
Затягнувши й мене у полон круговерті.

Моє світло, мій біль, моє сонце й запал -
Ти забрала усе, тільки тіло лишила.
Мої вуха не чують - осліпла душа.
На камінні холодному серце застигло.

* За мотивами серіалу "Шибайголова"

Подобається

#4850 в Різне
#1195 в Поезія

У тексті є: вірші

Відредаговано: 07.02.2019