Мандрівна муза
Сиве
Останній день живе надія.
Збирає зорі сива ніч,
І сивий місяць ніби мріє
Поміж зірок про сиву річ.
Таємні хвилі сподівання
Несуть мене через роки
Туди, де сивіє кохання,
Де в серці спалахи п’янкі.
В ті молоді літа забуті
Душа шукала каяття,
Померлою хотіла бути,
Десь щезнути без вороття.
Ні мрій, ні віри, ні любові
Тоді не мала, лише сніг -
Сріблясто-сивий покрив болю,
Що під собою мить зберіг.
Ту дивну мить людської долі,
В котрій зплітається усе:
Від диких мрій - надій про волю -
До днів сумних, де сиве все.
Там вітер тяжко стогне сивий
І сірі хмари розрива,
Там навіть сонце сіро-сиве
Без блиску фарб і без тепла.
Там сивий дощ стриба по скельцях
І з квітів пелюстки зрива.
Забуть не хоче моє серце
Про те, чого давно нема.
Відредаговано: 07.02.2019
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
