Епілог

- Мамо, вони знову лаються! - скаржиться моя 16-річна донька Емілія. 

- На тему? - я навіть пальчиком не повела, щоб розвести двох свах по кутах, нехай лаються на здоров'я. 

- Саманта каже бабусі Галі, що вона не баба, а та тільки відповідає, що «з пісні слів не викинеш, баба як є », - я дивилася на свою рудоволосу дівчинку і щиро раділа, моя гордість, моє щастя, молодшенька. 

Ми з Райаном вже були одружені три роки, коли стався однесенький раз секс без контрацепції і ось результат перед нами... Розкосі очі чорного кольору, біла шкіра і вогненно-руде волосся, моя доця, якій передалася моє спадщина - руде волосся і впертість. 

- І що Саманта? - ліниво запитала я. 

З цією жінкою я не розмовляла близько 3 років, до народження дочки. Потім все ж прийняла факт того, що вона моя свекруха. Маю зізнатися, що Саманта неодноразово просила пробачення і ставилася дуже добре, любляче до мене і  чмоїх дітей. Любить їх всім серцем.

- Сказала, що слов'янські жінки такі вперті, що жодній кореянці і не снилося. 

- Це правда, - посміхаюся я. 

- Мамо, допоможи їх помирити, - тупнула ніжкою Міла. 

- Ні, нехай Саманті дістанеться від моєї матусі. Вона може кого завгодно довести до білого коліна, - злорадно засміялася. 

- Може ти і права, нехай самі розбираються, - задумливо потираючи ніс, промовила дочка. 

- Ох, ці жінки сім'ї Кім! - зітхнув Майк, височенний хлопець з інтелектом батька. 

- Де тато? - до брата і сестри приєднався Рома, ведучи під руку милу японку. Здається, скоро в мене з’явиться невістка) 

- А мама не підходить? - я все ж таки встала, хоча живіт особливо не дозволяв різких рухів. 

- Обережно! - вигукнули всі втрьох. 

- Ой, вас же якось виносила, і цього доношу, залишилося тут пару тижнів, - невдоволено бурчала я. 

- Діно, так то ти молода була, а зараз? Про що ви тільки думали з Райаном! - оооо, моя маман під'їхала. 

- А я вважаю, що хороших людей повинно бути багато, навпаки молодці! - і свекруху принесло. 

- Залишилося дочекатися батька сімейства і можемо починати барбекю, - промовила всім.

- А що мене чекати, я тут, - обернулася на голос і побачила свого Райана, як і раніше дико сексуального, ніжного, харизматичного і найкоханішоно в світі. 

- Дінка-Мандаринка , як ти? Як наша дочка? - чоловік підійшов до мене і поцілував в губи, а потім в живіт. 

- Ми в порядку, - посміхнулася йому. 

- Я хочу, щоб у нас був цілий мандариновий сад, - посміхнувся він у відповідь.

- І не сподівайся! - поставила я крапку. - Ця Мандаринка остання! 

- Подивимося, в крайньому випадку у нас є Емілія, яка в майбутньому теж подарує нам мандаринки, - сказав Райан, а дочка боязно ойкнула і з жахом подивилася на мій величезний живіт.

Всі розсміялися і щасливо сіли за сімейний стіл.

Дорогоцінні мої Читачі!!! 
Дуже вдячна, що ви протягом двох тижнів були разом Діною і Райаном, вболівали, переживали за них. 
Сподіваюсь, вам сподобалося! 

Підтримайте мене, будь ласка, зірочкою та тисніть «відслідковувати». 

Адже вже за пару днів буде новинка «Пограємо?..»🔥, весела історія, з гумором, романтикою, трохи самовпевненою бізнес-леді та дивнуватим, харизматичним піаністом. Чекаю вас! 

З повагою,  Інна❤️