Розділ 13. Закохані

Олена ще раз перерахувала монети, які залишилися, прикидаючи, чи зможе вона протягнути на них хоча б тиждень. Залишалася пара жмень борошна, так що, можливо, їй вистачить навіть довше. Квиренка обіцяла завтра покликати попрацювати, потрібно було допомогти з виробленням шкір, а там, може, ще знайде, де підробити. Зиму протягне.

Все-таки їй пощастило, що пані з Крижаного замку дала їй срібла за якусь дрібничку з дому. Тепер вона роздала всі борги, що залишилися після смерті бабусі, і не доведеться йти ні до кого в кабалу. А вчора вона знову бачилася з Михеєм, той спробував поцілувати, але вона не далася. Якщо вже не хоче йти разом з нею з села, щоб разом бути, нехай і не підходить, не знається зовсім!

В животі загурчало від голоду, і, випивши склянку холодної води, Олена відправилася до лавки, щоб швидше спробувати заснути, поки шлунок обдурений і не почав боліти. Все одно скіпу запалювати нічим, а сидіти в темряві — пусте, навіть сукню не заштопати.

Грубку топити не було чим, але за ніч хату, може, і не вистудить. А вже вранці вона збігає, дров у Квиренки в рахунок роботи попросить.

Ось тільки раптом під стелею спалахнуло щось яскраве, разом освітивши кімнатку, Олена обмерла, безпорадно розкриваючи рота, як викинута на лід риба.

У житті їй ніколи не доводилося раніше бачити володаря Півночі, але коли той раптом опинився перед нею, безпомилково зрозуміла — це він.

У чому вона завинила? Може, ляпнула що пані по дурощі? Чи думкою поганою що подумала? Як же не хочеться вмирати!

Дівчина заплющила очі, шепочучи заупокійну молитву. Ось зараз вона зустріне бабусю раніше часу. А вона Михея так і не поцілувала. Тепер товста Лізка буде його дружиною, а про неї син старости більше не згадає!

— Розплющ очі, — пролунав незадоволений голос. — Тобі нічого не загрожує.

Розліпити повіки вийшло не відразу. Руки тряслися, як у загульного п'яниці, і було страшно не те що ворухнутися, Олена намагалася і дихати через раз.

Крижаний виглядав... моторошно. Весь покритий памороззю, в дорогому навіть на вигляд одязі, з довгим плащем і срібною короною на білястому волоссі. Від одного погляду на нього дівчину помітно пересмикнуло.

— Перейдемо до справи, — поморщився чоловік. — Мені потрібна... служниця. Доглядати за худобою. Впораєшся?

— Я? — нерозумно перепитала дівчинка, не відразу зрозумівши те, що говорив дракон.

А коли зрозуміла, від полегшення трохи не впала на підлогу. Не вбивати її прийшов володар. Вона ж сама пані пропонувала допомогу! Дурепа!

— Так, володарю. Я на всі руки! — поспішила запевнити його Олена. — Справно працюю.

— Добре. Зібратися час потрібен?

Олена озирнулася, намагаючись зрозуміти, що потрібно з собою взяти. Але по всьому виходило, що з цінного в хаті була лише бабусина тепла шаль, під якою вона спала, вуличний

одяг — поганенькі валянки та фуфайка, і ще скриня в кутку кімнати, в якій лежало дві старих сукні та ще деяка білизна — все її нехитре придане.

Швидко одягнувшись, схопивши шаль і підійшовши до скрині, дівчина кивнула головою, показуючи, що готова.

— Швидко, — губи Крижаного склалися в задоволеній усмішці. — Ти мені подобаєшся. Як звуть?

— Олена, володарю.

Той хмикнув і, не поспішаючи підійшов, поклав руку на її плече. Усе негайно ж закрутилося в сніжному вихорі, дівчина злякано спробувала відсахнутися, але в підсумку стало лише холодніше.

Отямилася вона, стоячи на колінах, чіпляючись руками за бабусину скриню. Незнайома кімната була обставлена не надто багато, навіть за мірками не звиклої до розкоші Олени.

Втім, на ліжку, що стояло в кутку, були матрац і товста ковдра, так що, в будь-якому випадку, спати буде зручніше, ніж у неї вдома.

Крім ліжка, був ще великий камін, біля якого розсипом валялися дрова.

Вона мерзлякувато зіщулилася, щільніше кутаючись у бабусину шаль. Так, дрова, безумовно, будуть не зайвими, холодно, ніби вони посеред засніженого поля, а не в будинку.

— Тут ти будеш жити, — бачачи, що вона цілком оклигала після переміщення, Крижаний почав інструктаж.

Голос був відстороненим, скрипучим і страшним. В голову прийшло запізно, що вона добровільно погодилася залишитися один на один з цим монстром. А що якщо він її вирішить зжерти або заморозити? І хто знає, які покарання у дракона за провину?

Ох, права була бабуся, зовсім ти головою, дівка, не думаєш! От був би тут Михей, вона б не боялася...

Хоча... Адже вона бачила пані та її весільний візерунок на руці. А раз Крижаний одружений — значить, не настільки він і відрізняється від звичайних людей. Втім, спілкуватися дівчина все одно воліла б не з ним, а з пані.

— Я в їжі не потребую. Тому з молока і яєць роби що хочеш. На кухню хатші тричі на день переносять продукти і готові страви. Кухня — поверхом вище, хлів — поверхом нижче. У дворі я створив великий стіс, повинно вистачити на кілька місяців. Питання?

— А пані?..

— Її тут немає. Подробиці тебе не стосуються. Ще питання?