12.3

Дівчина мимоволі зіщулилася. Може, дарма вона розповіла все це королю? Якщо тепер її схоплять і тортурами змусять розповісти правду? З іншого боку, їй необхідна підтримка Його Величності, якщо вона хоче вберегти свою сім'ю. Але те, як віднісся Август до її слів про Альдара, і те, що він прийшов сюди до неї, означало лише одне — король боїться її чоловіка. Може, варто цим скористатися?

— Я ні в якому разі не хотіла проявити неповагу, — поспішно додала вона, — але, думаю, Правителю Півночі не сподобається, якщо я розкрию подробиці того, що дізналася, живучи в його замку. Тим не менш, не попередити вас я не могла.

— І в якості кого ви там жили? — напругу між ними можна було різати ножем. Алекса буквально відчувала небезпеку, що витікала від чоловіка навпроти.

І ось що їй сказати тепер? Злість на дракона спалахнула з новою силою. Щоб його хатші покусали! Чому вона повинна викручуватися? І навіть якщо вона збреше зараз, зовсім скоро вагітність стане не приховати! І це їй ще пощастило, що її поки не нудить вранці, або що там відбувається з більшістю майбутніх мам.

Мовчання затягувалося, а Алекса все ніяк не могла придумати відповідної відповіді, як раптом у двері тихенько постукали.

Король, не зводячи з неї підозрілого погляду, трохи повернув голову в бік:

— В чому справа? — голосно запитав він, щоб було чути за дверима, які тут же відчинилися.

У дверному отворі показалася блискуча від поту лисина якогось посильного:

— Ваша Величносте, прошу вибачення, що відволікаю. Мене прислав перший міністр. Прибув посол Лантарії. Вони хочуть вручити ноту протесту.

— Що?! — Август Четвертий вмить забув про Алексу і, різко крутанувшись на підборах, швидким кроком покинув кімнату.

Дівчина змогла лише шумно видихнути. Навряд чи король забуде про цю розмову і неотриману відповідь на питання. Але зараз у неї є хоча б мінімальний час підготуватися. А заодно спробувати з'ясувати, що ж все-таки відбувається у Вертморті. Невже їх чекає війна з сильним і небезпечним сусідом?

Свого часу батьки наймали для юної княжни чимало вчителів, але вони не приділяли багато уваги вивченню історії і політичного устрою Вертморта і прилеглих країн, вважалося, що це чоловічі науки. А зараз їй це дуже згодилося б.

— Все в порядку, Лексо? Про що ви говорили з Його Величністю? — увійшла в кімнату мама і одразу почала сипати питаннями. — І я сьогодні ж розповім про тебе Її Величності, попрошу, щоб тобі знайшли відповідне твоєму статусу заняття при дворі.

Здається, мамі навіть неважливо було, відповідає дочка чи ні. Через нервове перенапруження жінка говорила і говорила про все на світі.

— Може, навіть вдасться знайти тобі вдалу партію! Матір Всеблага, як добре, що ти повернулася. Я стільки молилася за тебе!

— Кевіне, проводиш мене в бібліотеку? — шепнула брату Алекса.

Сперечатися з мамою зараз було марно, а вільним часом варто було розпоряджатися з розумом. Цілком імовірно, що зовсім скоро їй дійсно знайдуть яке-небудь заняття, наприклад, супроводжувати королеву або її дочку, складаючи їм цілодобову компанію.

Вперше переступивши поріг святая святих вченого королівського товариства, Алекса зрозуміла, чого їй дійсно не вистачало на Півночі. Книг. Їх тут було безліч. Нескінченні ряди стелажів, стіни, заставлені томами. На вході стояв завідувач сховищем знань, і він тут же перегородив їм з братом дорогу:

— Вхід в бібліотеку тільки за перепустками!

Алекса розгубилася, розуміючи, що найближчим часом їй ніхто такої не випише. Що ж робити?

— Ґастоне, пропусти її, — грудний жіночий голос пролунав звідкись зліва, де півколом стояли невеликі диванчики. — Не можна не заохотити настільки похвальне прагнення до знань.

— Так, Ваша Величносте, — завідувач тут же зник, встигнувши, проте, вклонитися в бік тих самих диванчиків.

— Підійди, дитя моє. Весь замок тільки і говорить про тебе, про твій чудесний порятунок з лап чудовиська. Порадуєш стареньку історією про свої халепи?

Імператриця була злегка повненькою жінкою з чуттєвими пухкими губами і підступним лисячим поглядом досвідченої інтриганки. На вигляд їй було лише злегка за тридцять, але Алекса знала,

що насправді Ірмі Хагинській, королеві Вертморта, вже сорок три роки, і вона по праву вважалася однією з найбільш небезпечних жінок королівства.

— Не бентежься. Чутки поширюються швидко, дитя моє, — імператриця поплескала поруч з собою по дивану.

Алекса безпорадно озирнулася — брат вже кудись втік, мабуть, злякавшись високопоставленої особи. Вона б і сама втекла, але в її випадку це ніхто не спише на дитячу сором'язливість. Очевидно, Ірма намірилася випитати в неї те, що не зміг дізнатися чоловік.

Намагаючись утримати глибокий подих при собі, дівчина зобразила ввічливу посмішку і сіла туди, куди було зазначено.

— Перш за все дозволь висловити співчуття у зв'язку зі смертю твого батька. Князь ТагКартен — така втрата для всього королівства. Чудова людина, гідний представник дворянства, зразок наслідування. Його Величності дуже не вистачає його у Раді. Але він працював, не шкодуючи власного здоров'я, і ось підсумок.