22

Я стояла перед великим плазмовим телевізором, нервово походжаючи з боку в бік і щоразу набираючи номер у телефонній книзі. Коробки з речами, які я кинула розгрібати ще на півдорозі, недбало всипали зал, а деякі речі були розкладені, встилаючи меблі.

Я пробувала зателефонувати знову, але механічний голос робота тільки й сповіщав, що апарат абонента недоступний. Іра мені як і раніше не відповідала. Вона ніби крізь землю провалилася, це напружувало і одночасно сіяло зерна тривожного страху всередині. Може, варто поїхати до неї?.. І тут, немов читаючи мої думки, з сусідньої кімнати вийшла Ліза, тримаючи на руках Злату.

- Аліно Сергіївно, Злата заснула, за планом у нас тільки через дві години годування, - звітувала нянька і одночасно ниючий головний біль раптом посилився, віддаючи гострим поколюванням по потилиці.

- Ти можеш іти, Лізо, - навіщось сказала я, що зовсім не сходилося з моїми недавніми планами. - Я сама її вкладу.

Я кинула телефон на диван і підійшла, простягнувши руки, щоб забрати дочку. Але що зовсім несподівано для мене, Ліза завернула руки, не давши цього зробити.

- У чому річ, Лізо? - я здивовано розплющила очі, перевівши на неї погляд. Я примружилася, відчувши вихідні хвилі напруження, промовивши низьким загрозливим голосом: - Просто віддай мені Злату.

Це сталося саме по собі, я сама не встигла зрозуміти і навіть подумати про це, але це спрацювало, хатня робітниця вмить отямилася, широко розплющивши очі, немов сама злякалася того, що зробила, а наступної миті передала мені сплячу дочку. Вона трохи почервоніла, виводячи винувато погляд. Мені здалося, що від неї виходила якась недовіра до мене. Ця думка неприємно полоснула по серцю.

- Можеш йти, - сухо повторила я, проходячи до кімнати і не бажаючи більше перетинатись з нею поглядом.

Я вклала дочку в дитячій, а сама почала прибирати розкидані іграшки та речі. Наступна година була зайнята прибиранням, вивченням та розгладжуванням дитячих речей, поки серед них я не знайшла недбало покинуті жіночі труси. Явно не мої.

Я підчепила їх двома пальцями, виявивши, що вони нові, із биркою. Грюкнули вхідні двері і я почула чоловічий голос, що розмовляє по телефону. Здається, у нас намічається серйозна розмова.