20

- Мамочко!

Гучний вигук малечі щонайменше шокував мене.

Я здивувалася, бо тільки-но переступивши поріг квартири, не очікувала таке почути прямо з порога.

- Ні! Я не буду це їсти! - кричала малеча, примхливо гримаючи і наводячи галас. - Повелни мене до татка! І до мами! Я хочу до матусі! Тато сказав, що мама повелнеться! Чому вона не повелтається?

Я похапцем вручила Кирилові ляльку, яку купила по дорозі сюди і не гаючи часу помчала на кухню, де хатня робітниця намагалася нагодувати Зефірку, яка дико вередувала і ридала навзрид. Я підбігла до неї і підняла з дитячого крісла на руки малу, що захлиналась в істериці, дивлячись на дівчину.

- Прибери це і приготуй їй сирну суміш. Можеш дати їй трохи зефіру.

Ліза здавалося розгубилася, кинувши широко розкритий погляд на Кирила, що з'явився на порозі. Але чоловік тільки спокійно кивнув, немовби нічого незвичайного не відбувалося.

- Роби, як тобі кажуть.

- Тихіше, не плач, - тим часом я притиснула до себе дитину, погладжуючи її по головці. - Зефірко моя, - цілувала в лобик, прибираючи неслухняні волосики і стираючи великі горошини сліз із дитячих щічок. Стискаючи її тендітне тільце у своїх обіймах, я відчувала, як голову зносило від усвідомлення, що все це відбувається наяву. До цього моменту я й уявити не могла, що все трапиться саме так і мені було так складно з усім цим змиритися, але чи є сенс думати про це тепер? У цей момент я раптом палко зрозуміла, що віддам за неї життя, якщо буде потрібно.

- Аліна, - мала ледве перевела дихання, вчепившись пальчиками в мою розкриту куртку і шморгаючи носиком. - Як добле, що ти плийшла. Тато казав, що ти за мною дуже сумувала. Це плавда?

- Так, моя дівчинко, - відповіла побічно, поки що толком не знаючи, на чому стою. - Давай ти зараз поїси, добре? Дивись, Ліза готує тобі таку смачну страву. Хочеш, я разом з тобою поїм? - вирішила схитрувати, підбадьорюючи маленьку принцесу посмішкою. - Будеш?

- Буду, - буркнула мала, судоино вдихаючи крізь останні сльози.

- Ну все, не плач, бачиш, тато повернувся.

- Угум. А це що таке?

Малятко тицьнула пухким пальчиком у святкову упаковку, перев'язану бантом, яку тримав Кирило.

– А це тобі. Снігуронька. Тато сказав, що ти дуже хотіла цю ляльку, так?

– Тааак! - заверещала малеча, миттєво посвітлішавши і забувши про свою недавню ,,проблему''.

- Тато сказав, що мені подалує цю ляльку тільки моя сплавжня мама. Це означає, що ти моя мама?